Констанція Угорська — Вікіпедія
Констанція Угорська | |
---|---|
угор. Boldog Konstancia пол. Konstancja węgierska ісп. Constanza de Hungría | |
Народилася | 1237 |
Померла | 1276 Львів, Галицько-Волинське князівство |
Титул | принцеса |
Рід | Арпади |
Батько | Бела IV |
Мати | Марія Ласкарина |
Брати, сестри | Анна Угорська, Маргарита Угорська, Кунегунда Угорська, Ельжбета Угорська, Йолента Польська, Стефан V Арпад і Béla, Duke of Slavoniad |
У шлюбі з | Лев Данилович |
Діти | Юрій Львович, Анастасія Львівна і Марія (княгиня московська)[1] |
Констанція Угорська (угор. Boldog Konstancia, пол. Konstancja węgierska, ісп. Constanza de Hungría; 1237–1288/1302) — п'ята дочка угорського короля Бели IV і Марії Ласкарини, доньки нікейського імператора Федора І.
Можливо була названа на честь своєї легендарної прапрабабусі Констанції Отвіль або на честь своєї двоюрідної бабусі Констанції Арпад.
У короля Бели IV було десятеро дітей. Сестрами Констанції були св. Кунегунда, одружена з краківсько-сандомирським князем Болеславом V Сором'язливим, бл. Йолента, одружена з калішським князем Болеславом Побожним, Анна, одружена з одвічним суперником Романовичів за галицький престол, баном Мачви і Славонії Ростиславом Михайловичем, Єлизавета, одружена з герцогом Баварії Генріхом ХІІІ Віттельсбахом, св. Маргарита Угорська від народження була присвячена батьками Богу. Її брат Стефан V став угорським королем.
У першу чергу через дітей сестри Анни діти Констанції і Льва І були спорідненими з основними королівськими родинами Центральної Європи. Є нащадком Великих князів Київських Володимира Мономаха та Ярослава Мудрого. Праправнучка української княжни Єфросинії, доньки Великого князя Київського Мстислава Великого.
Спроба майбутнього короля Данила 1240 року породичатись з Белою IV не мала успіху. Після розгрому Угорщини 1241 року ордами Батия, розгрому у битві під Ярославом 1245 року війська Ростислава IV, підтримуваного угорсько-польськими загонами, наступного отримання Данилом Романовичем ярлика на правління у ханів, король Угорщини вирішив припинити подальшу угорську експансію у Галичині й запропонував Данилу Галицькому видати свою дочку за його сина. Біля 1246/1247 років відбувся шлюб Констанції з князем Львом I Даниловичем. Припускають, що у придане Лев І отримав землі у Закарпатті навколо Мукачева. Після одруження Констанція залишалась католичкою і це не дивно, адже її сестри Кунегунда, Маргарета зачислені до почту католицьких святих, а Йолента — до блаженних. Також її шлюб може свідчити про те, що Романовичі були саме католиками. Легенди пов'язують її ім'я із закладенням у Львові храму Івана Хрестителя і костелу Божого Тіла (домініканців). Відома згадка про Констанцію згадує її відвідини монастиря кларисок у Старому Сончі 1288 року, де перебувала її сестра св. Кінга і, можливо, вже знаходилась дочка Святослава. На основі напису у Євангелії монастиря Св. Онуфрія у Лаврові, де постригся монахом Лев І, існує гіпотеза, що Констанція ще була жива на 1301 рік. За місце її поховання у Львові називають храм Івана Хрестителя чи храм Св. Катерини Олександрійської Низького замку.
Угорські джерела стверджують, що дата її смерті - 8 травня 1276 року.
- Барельєф із її зображенням вибито на Храмі святого Іонна Хрестителя у місті Львів.
- Беатифікована Папою Римським Климентієм X у 1674 році.
У Костанції і Льва І було троє дітей.
- Юрій Львович (1252/57—1308) — король Руський
- Святослава (пом. 1302) — черниця клариска у монастирі Старого Сонча її тітки Св. Кінги.
- Анастасія (пом. 1335) — видана бл. 1301 за добжинського князя Земовита.
Геза II, король Угорщини | ||||||||||||||||
Бела III, король Угорщини | ||||||||||||||||
Єфросинія Мстиславівна, донька Великого князя Київського | ||||||||||||||||
Андрій ІІ, король Угорщини | ||||||||||||||||
Рено де Шатільйон, князь Антиохійський | ||||||||||||||||
Агнеса Антиохійська | ||||||||||||||||
Констанція, княгиня Антиохії | ||||||||||||||||
Бела IV, король Угорщини | ||||||||||||||||
Бертольд III, маркграф Істрії | ||||||||||||||||
Бертольд IV, герцог Меранський | ||||||||||||||||
Ядвіга Вітельсьбахська | ||||||||||||||||
Гертруда Меранська | ||||||||||||||||
Дедо III, маркграф Лужицький | ||||||||||||||||
Агнеса Лужицька | ||||||||||||||||
Матильда Генсберг | ||||||||||||||||
Констанція, королева Русі | ||||||||||||||||
Мануїл Ласкаріс | ||||||||||||||||
Феодор I Ласкаріс, імператор Нікейської імперії | ||||||||||||||||
Іванна Каратцаїна | ||||||||||||||||
Марія Ласкарина | ||||||||||||||||
Олексій III Ангел | ||||||||||||||||
Анна Ангеліна | ||||||||||||||||
Євфросинія Каматирена | ||||||||||||||||
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Крип'якевич І. Галицько-волинське князівство. — К., 1984. — С. 97. [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Літопис руський [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К. : Дніпро, 1989. — C. 402—405. — ISBN 5-308-00052-2.
- Мицько І. Королевич Лев Данилович та давній Львів. — 2001.
Попередник Анна Мстиславівна | Королева Русі 1246-1301 | Наступник Євфимія Куявська |
- ↑ Anton Gorsky