Конклав 1914 — Вікіпедія

	Конклав 1914
Країна	Італія
Адміністративна одиниця	Рим
Місце розташування	Сикстинська капела
Юрисдикція	Ватикан
Попередник	Конклав 1903 року
Наступник	1922 papal conclaved
Час/дата початку	31 серпня 1914
Час/дата закінчення	3 вересня 1914
Учасник(и)	Дженнаро Граніто Піньятеллі ді Бельмонте, Pierre Andrieud, Bartolomeo Bacilierid, Антоніу Мендіш Беллу, Louis Billotd, Giuseppe Francica-Nava de Bontifèd, Francis Bourned, Ottavio Cagiano de Azevedod, János Csernochd, Gaetano Bisletid, Gaetano de Laid, П'єтро Гаспаррі, Francis Aidan Gasquetd, Michele Legad, Michael Logued, Alessandro Lualdid, Louis Luçond, П'єтро Маффіd, Désiré Mercierd, Friedrich Gustav Piffld, Basilio Pompiljd, Agostino Richelmyd, Willem Marinus van Rossumd, Rafael Merry del Vald, Вінченцо Ваннутеллі, Antonio Vicod, Antonio Agliardid, Joaquim Arcoverde de Albuquerque Cavalcantid, Léon-Adolphe Ametted, Франциск фон Беттінгер, Giulio Boschid, Francesco di Paola Cassettad, Aristide Cavallarid, José Cos y Machod, Бенедикт XV, Francesco Salesio Della Volped, Angelo Di Pietrod, Diomede Falconiod, John Murphy Farleyd, Andrea Carlo Ferrarid, Domenico Ferratad, Filippo Giustinid, Girolamo Maria Gottid, Felix von Hartmannd, Károly Hornigd, Хосе-Марія Мартін-де-Еррера, Benedetto Lorenzellid, Victoriano Guisasola y Menéndezd, Жозе Себастьян д'Альмейда Нето, Aristide Rinaldinid, François de Rovérié de Cabrièresd, Enrique Almaraz y Santosd, Domenico Serafinid, Hector Sévind, Лев Скребенський, Scipione Tecchid і Серафіно Ваннутеллі
Виборна посада	Папа Римський
Обраний кандидат	Бенедикт XV

Координати: 41°54′21″ пн. ш. 12°27′21″ сх. д. / 41.90583333336077487° пн. ш. 12.45583333336077914° сх. д.

Папський Конклав 1914 був проведений, щоб обрати нового папу римського, наступника Пія X, який помер у Ватикані 20 серпня 1914 року.

Проблеми конклаву[ред. | ред. код]

У Європі, де тривала Перша світова війна, треба було вирішити як швидко завершити війну, в якій католицькі Бельгія і Франція були атаковані протестантською Німеччиною, яка була підтримана католицькою Австрією, в той час як протестантське Сполучене Королівство Великобританії та Ірландії (включаючи католицьку Ірландію) і православна Росія об'єдналися із Францією. Критики задавалися питанням, чи має Святий Престол залишитися нейтральним, чи повинен зайняти позицію морального лідерства, висловлюючи суспільні міркування на поведінку різних сторін, що воюють. Конклав поєднував кардиналів від різних націй воюючих країн, включаючи кардинала Карла Фон Хьорнінга з Австро-Угорщини, кардинала Луї-Анрі Люсона з Франції, кардинала Фелікса фон Хартманна з Німеччини та двох зі Сполученого Королівства Великобританії та Ірландії, кардинала Френсіса) та кардинала Майкла Лога (з Ірландії).

Скасоване Вето[ред. | ред. код]

Після скликання у Ватикані та похорону популярного, але спірного папи римського Пія X, кардинали, зібралися для конклаву наприкінці серпня 1914 року. Одна головна відмінність з більш ранніми Конклавами було те, що цього разу ніякий світський монарх не мав права вето на вибір кардиналів, кардинали могли обирати папу римського без тиску і на свій вибір. Вперше за кілька століть кардинали одні робили свій вибір без тиску.

Новий папа римський[ред. | ред. код]

На конклаві зіткнулися кардинали, які представляли воюючі сторони. Пронімецькі кардинали виставили кандидатуру кардинала Доменіко Серафіні, профранцузькі та прихильники Антанти — кандидатуру кардинала Ферраті. Італія виставила кандидатуру кардинала П'єтро Маффі. Як наслідок конклав, безпосередньо скликаний у Сікстинській капелі 31 серпня 1914 року, 3 вересня 1914 року, на десятому балотуванні, обрав папою римським кардинала Джакомо делла Кьеза, архієпископа Болоньї в Італії, який взяв коронаційне ім'я Бенедикт XV — Папи Бенедикта XIV.