Конен (антарктична станція) — Вікіпедія

Конен
Країна
Дата заснування 11 січня 2001
Вебсайт awi.de/en/expedition/stations/kohnen-station.html
Координати 75°00′06″ пд. ш. 0°03′58″ сх. д. / 75.001909000027779939° пд. ш. 0.066336000028° сх. д. / -75.001909000027779939; 0.066336000028Координати: 75°00′06″ пд. ш. 0°03′58″ сх. д. / 75.001909000027779939° пд. ш. 0.066336000028° сх. д. / -75.001909000027779939; 0.066336000028
Конен (антарктична станція). Карта розташування: Антарктида
Конен (антарктична станція)
Конен (антарктична станція)
CMNS: Конен у Вікісховищі

Станція Конен (нім. Kohnen-Station) — німецька полярна науково-дослідна станція в Антарктиці, здатна вмістити до 20 осіб. Працює тільки влітку. Названа на честь геофізика Гайнца Конена[de] (1938—1997), який довгий час був директором з логістики в Інституті полярних і морських досліджень імені Альфреда Вегенера.

Станція відкрилася 11 січня 2001 року в районі Землі Королеви Мод. Її координати 75° 00'S, 00° 04'E, на висоті 2892 м над рівнем моря. Знаходиться за 757 км на південний схід від станції Ноймаєр II, на екстремальному крижаному шельфі, доступному для транспорту і зручному для ведення робіт. Як і у випадку британської станції Галлей, будівлі бази зведені на регульованих сталевих опорах, які можна піднімати й опускати до висоти снігового покриву.

Станція містить радіорубки, їдальню, кухню, ванні кімнати, дві спальні, снігоплавильню[ru], магазин, майстерню й електростанцію (100 кВт). Вона оснащена 17 саньми і колоною з 6 тягачів, які перевозять до 20 тонн кожен. База поповнюється двічі на рік, до 6 санними поїздами одночасно. Операція доставки займає 9-14 днів[1].

Станція Конен є базою матеріально-технічного постачання для роботи з крижаними кернами в проєкті дослідження Землі Королеви Мод, а також у європейському проєкті роботи з кернами льоду в Антарктиці (EPICA). Основною роботою є буріння[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Drilling into the past - The Kohnen Station in the Antarctic. Alfred Wegener Institute for Polar and Marine Research (AWI). Архів оригіналу за 4 липня 2010. Процитовано 13 вересня 2010.
  2. Thomas Stocker. European Project for Ice Coring in Antarctica (EPICA). European Science Foundation. Архів оригіналу за 12 червня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]