Компонентне відео — Вікіпедія

Компоне́нтне ві́део — спосіб роздільної передачі кольорового відео через два і більше каналів (кабелів), при якому окремі складові відеосигналу несуть різну інформацію про кольорове зображення.

У перших компонентних відеоінтерфейсів, таких як S-Video, колірна піднесуча передавалася окремо від інших компонентів кольорового відеосигналу для зменшення перехресних завад. У сучасних аналогових інтерфейсах використовуються три і більше каналів для роздільної передачі інформації про колір зображення і сигнали синхронізації. Як і по композитним відеокабелям, по компонентним не передається звуковий супровід, для якого необхідний окремий кабель.

Поняття також використовується стосовно до форматів відеозапису, в яких сигнали яскравості і кольоровості записуються різними групами відеоголівок на окремих доріжках. Такі формати, першим з яких став Betacam, дозволили підвищити якість зображення касетних відеомагнітофонів до стандартів трансляції.

Див. також[ред. | ред. код]

• Композитне відео

Література[ред. | ред. код]

• HDMI 2.1a Specification Overview. www.hdmi.org. Процитовано 4 серпня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

• What Shared Composite/Component Video Connections On TVs Mean For You. lifewire.com. Процитовано 21 March 2018.

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.