Комиз Олег Юрійович — Вікіпедія

Олег Комиз
Комиз Олег Юрійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 14 листопада 1992(1992-11-14)
с. Лозуватка, Шполянський район (з 2020 року - Шполянської міської територіальної громади Звенигородського району), Черкаська область, Україна
Смерть 3 квітня 2022(2022-04-03) (29 років)
в лікарні м. Краматорська
(загинув у ході російського вторгнення в Україну)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олег Юрійович Комиз — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис[ред. | ред. код]

Олег Комиз народився 14 листопада 1992 року в селі Лозуватка Шполянського району (з 2020 року — Шполянської міської територіальної громади Звенигородського району) Черкаської області. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну був мобілізований та перебував на передовій. Був тяжко поранений поблизу міста Ізюм на Харківщині. Помер Олег Комиз 3 квітня 2022 року в лікарні Краматорська. Поховали загиблого 6 квітня у його рідному селі Лозуватка Шполянської громади[1][2][3].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Швед, Оксана (7 квітня 2022). У боях на Харківщині загинув воїн із Черкащини (укр) . Суспільне Новини. Процитовано 7 лютого 2023.
  2. На Звенигородщині попрощалися з військовими, які загинули в боях за Україну. zmi.ck.ua (рос.). Процитовано 7 лютого 2023.
  3. Романенко, Aнна (6 квітня 2022). У боях біля міста Ізюм загинув воїн зі Шполянщини. Видання Вичерпно (укр.). Процитовано 7 лютого 2023.
  4. Понад 400 воїнів нагороджені орденами й медалями, серед них – Ярина Чорногуз. Новинарня (укр.). 21 травня 2022. Процитовано 6 лютого 2023.

Джерела[ред. | ред. код]