Комарівка (Шепетівський район) — Вікіпедія

село Комарівка
Герб	Прапор
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Шепетівський район
Громада	Крупецька сільська громада
Облікова картка	Облікова картка ВРУ
Основні дані
Населення	266
Площа	2,45 км²
Густота населення	108,57 осіб/км²
Поштовий індекс	30065
Телефонний код	+380 3842
Географічні дані
Географічні координати	50°18′47″ пн. ш. 26°43′26″ сх. д. / 50.31306° пн. ш. 26.72389° сх. д.Координати: 50°18′47″ пн. ш. 26°43′26″ сх. д. / 50.31306° пн. ш. 26.72389° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	196 м
Водойми	річка Горинь
Відстань до; обласного центру	Хмельницький — 136 км
Відстань до; районного центру	Славута — 16 км
Місцева влада
Адреса ради	30068, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, буд. 106
Карта
	Комарівка
	Комарівка
Мапа
	Комарівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Комарівка.

Комарі́вка — село в Україні, у Крупецькій сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 266 осіб.

Символіка[ред. | ред. код]

Герб[ред. | ред. код]

Щит перетятий уступом справа на лазурове і срібне поля; поверх усього млинове колесо. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «КОМАРІВКА».

Прапор[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище поділене посередині уступом справа на синє і біле поля; поверх усього червоне млинове колесо.

Пояснення символіки[ред. | ред. код]

Герб означає історичні водяні млини Комарівки, що існували на річці Горинь. На прапорі повторюються кольори і фігури герба.

Наприкінці 16 століття князь Василь-Костянтин Острозький заснував на місці теперішньої Комарівки, на лівому березі Горині Свято-Михайлівський чоловічий монастир. Монастир побудований на насипній гряді, серед зелених луків, первісна довжина якої сягала 375 метрів. Центром обителі був Свято-Георгієвський храм.

Наприкінці 18 — на початку 19 століття входила до єдиного господарського комплексу Кривинської волості, якою тоді майже повністю володіли Яблоновські.

На кінець 19 століття у селі 108 будинків і 593 жителів. Селяни займалися, крім рільництва, вирубом дерева до сплаву і рибальством. На ґрунтах села на берегах Горині виступала гончарська глина. В селі функціонували водяний млин і ґуральня.

Князь Роман Дем'ян Сангушко збудував в селі підприємство з виробництва паперу, яке давало на кінець 19 — початок 20 століття продукції на 100 тисяч рублів.

За переписом 1911 року 815 жителів, ґуральня з продукцією 26030 відер горілки на рік.

В повоєнні роки за селом Комарівка були виявлені родовища вапняку де тривалий час працювало виробництво по випалюванню вапна, була збудована початкова школа, до 1970 року в селі Комарівка розташовувався бригадний відділок колгоспу імені Куйбишева.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 496 осіб, з яких 199 чоловіків та 297 жінок^[1].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 266 осіб^[2].

Станом на 1 січня 2011 року в селі проживало 211 осіб. З яких дітей дошкільного віку — 16, шкільного — 13, громадян пенсійного віку — 111. Кількість працюючих громадян — 190.