Колір (гурт) — Вікіпедія

КОЛІР
Гурт КОЛІР у 2021 році
Основна інформація
Жанр	інді, піано-рок
Роки	2014 — дотепер
Країна	Україна
Місто	Одеса
Мови	українська

Колір — Український інді-гурт з Одеси, заснований 2014 року Людмилою Коллер^[1]. Солістка гурту була учасницею Х-фактору, після чого стала ініціатором створення колективу.

Мета гурту[ред. | ред. код]

Цей розділ потребує доповнення. (11 березня 2024)

Гурт створювався з метою популяризації української мови в Одесі. Завданням своєї творчості Людмила Коллер вважає заохочення людей вивчати українську, цінувати свою культуру та розвивати її. Важливою темою у композиціях є висвітлення моральних проблем та почуттів^[2].

Історія становлення[ред. | ред. код]

Початком існування гурту можна вважати перемогу на Фестивалі вуличних музикантів в Одесі у 2014 році. Пізніше колектив виступив разом із вже відомими українськими гуртами «Бахрома» та «Крихітка» на концерті в Києві в рамках благодійного проєкту «Частинка серця», що стало приводом до його впізнаваності^[3].

В травні 2016 року «Колір» презентували свій дебютний альбом «Хто, як не ми»^[4][5] — 7 пісень у форматі piano acoustic та бонус-трек «Риба» на вірш відомого українського поета Сергія Жадана. Влітку 2021 року світ побачив другий ЕР-альбом «Поки ще можна»^[6][7]. До релізу увійшли сингли у свіжому аранжуванні: «Диявол» на вірш Жадана^[8] і однойменна з альбомом композиція «Поки ще можна», якою музиканти хочуть привернути увагу до сімейного насилля. Білоруськомовний трек «Чалавек», на вірш Ригора Бородуліна^[9], займає особливе місце в музичній добірці. Таким чином «Колір» висловлює протест, щодо утиску свободи слова і незаконних, масових ув'язнень в сусідній країні.

Оскільки гурт активно співпрацює з Сергієм Жаданом. В основу композиції «Хай буде так», що вийшла у 2022 році, також лягли слова з його поезії. Вірш входить до збірки «Тамплієри», виданої у 2016 році^[10].

Діяльність[ред. | ред. код]

Концерти[ред. | ред. код]

Гурт «Колір» неодноразово давав концерти у всіх великих містах України^[11][12], а також за кордоном: Білорусь^[13][14], Польща^[15], Німеччина, Молдова, Литва.

Фестивалі[ред. | ред. код]

Колектив брав активну участь у багатьох фестивалях^[16]:

• Вишиванковий фестиваль — 2014, 2015 (Одеса)
• Бандерштат — 2015, 2017 (Луцьк)
• RazomFest — 2015 (Львів)
• Lviv Acoustic Fest — 2016 (Львів)
• Woodstok Ukraine — 2016 (Свірж)
• Гайда Fest^[17]— 2017, 2018, 2021 (Черкаси)
• Jazz Koktebel — 2017 (Чорноморськ)
• Ремара — 2017 (Білорусь)
• ROCK SEA^[18] — 2018 (Одеса)
• ЖЫВЫ ФЭСТ — 2018 (Білорусь, Мінськ)
• Moldova Pride — 2020, 2022 (Кишинів)
• Ше.Fest — 2021 (Одеса)
• Faine Misto festival — 2021 (Тернопіль)
• Moldox Festival^[19] — 2022 (Молдова)

У 2014 році отримали приз глядацьких симпатій на конкурсі «Заспявай бай 2.0» в Білорусі^[20], а в 2017 стали лауреатами премії від білоруського «РАДЫО РАЦЫЯ» на конкурсі «Бардовська осінь» в Bielsk Podlaski.

Благодійність[ред. | ред. код]

У 2015 році учасники гурту допомагали збирати гроші на обладнання для дітей з хворим серцем в рамках проєкту «Серце до серця». У 2020 році — давали онлайн-концерт для допомоги одеському благодійному фонду «Корпорація Монстрів»^[21]. З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну лідерка гурту Людмила Коллер стала учасницею волонтерського руху «Південна Паляниця», в рамках волонтерської діяльності «Колір» провели благодійний музичний етер, аби зібрати кошти для ЗСУ та Територіальної оборони Одеси^[22]. Згодом неодноразово їздили в благодійні тури по Україні та за кордон, кошти з концертів були спрямовані на закупівлю екіпірування, тепловізорів, оптичних прицілів та інших необхідних речей для військових на фронті.

Підтримка Білорусі[ред. | ред. код]

Лідерка гурту Людмила Коллер підтримує опозиційних білорусів, які постраждали через дії деспотичної влади^[23]. У репертуарі колективу є пісні не лише українською мовою, а й білоруською. Перша з них — композиція «Застацца сабой», записана на вірш Андрія Олександрова, що опинився у в'язниці через підтримку білоруських протестів.

Дискографія[ред. | ред. код]

Альбоми[ред. | ред. код]

• «Хто, як не ми» (2016)^[24]
• «Поки ще можна» (2021)

Сингли[ред. | ред. код]

• «Застацца сабой» (2015)
• «Чорний ворон» (2015)
• «Диявол» (2017)
• «Поки ще можна» (2019)
• «Хай буде так» (2022)
• «Приватний лікар» (2022)
• «Лютий» (2023)

Склад гурту[ред. | ред. код]

Поточний склад[ред. | ред. код]

• Люсі Реллок (Людмила Коллер) — вокал, бек-вокал;

Колишні учасники[ред. | ред. код]

• Олександра Грінченко — клавішні;
• Макс Мішустін — бас;
• Денис Швець — ударні.
• Анна Провозін — клавішні;
• Слава Тилік — барабани, перкусія.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Колір (гурт) у соціальних мережах
	Колір (гурт) на сайті Facebook
	Колір (гурт) на сайті YouTube
	Колір (гурт) на сайті SoundCloud
	Колір (гурт) на сайті Instagram

• Колір (гурт) на стримінговому аудіо сервісі Spotify