Колхидський заповідник — Вікіпедія
42°08′28″ пн. ш. 41°46′08″ сх. д. / 42.14111111113877683° пн. ш. 41.768888888916777091° сх. д.Координати: 42°08′28″ пн. ш. 41°46′08″ сх. д. / 42.14111111113877683° пн. ш. 41.768888888916777091° сх. д. | |
Країна | Грузія |
---|---|
Площа | 500 га |
Засновано | 1935 |
Колхидський заповідник - неіснуючий нині заповідник на заході Грузії поблизу міста Поті.
Історія[ред. | ред. код]
У 1935 році в гирлі річки Ріоні між містом Поті і селом Патара-Поті був створений комплексний Потійський заповідник площею 1000 га. У січні 1947 року заповідник був перенесений на правий берег річки Пічорі. Площа нової території склала 500 га. заповідник був створений для збереження ландшафту боліт і низинного колхидського риштування. У 1951 році Колхидський заповідник скасований. У січні 1959 року відновлений на колишній території. З 1972 року був адміністративно підпорядкований Сатаплійському заповіднику[1].
У 1999 році Колхидський заповідник увійшов до складу новоствореного національного парку Колхеті.
Флора[ред. | ред. код]
Велика частина території заповідника була зайнята незайманим низинним вільховим лісом, що заріс ліананами. На території заповідника виростали види, занесені до Червоної книги Грузинської РСР: дуб Гартвіса, латаття колхидське, латаття жовте, молінія Прибережна, панкраций морський, лапіна крилоплодна й інжир[1].
Фауна[ред. | ред. код]
Заповідник відрізнявся великою кількістю птахів. На території заповідника мешкали види, занесені до Червоної книги Грузинської РСР: орлан білохвіст, орел могильник, скопа, змієїд, велика і мала білі чаплі і вусата синиця[1].
З ссавців на території заповідника мешкали кавказька і звичайна видра, шакал, кабан, косуля та ін[1].