Колодне (Тернопільський район) — Вікіпедія

село Колодне
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Громада	Збаразька міська громада
Облікова картка	Колодне
Основні дані
Засноване	1465
Населення	1445
Площа	0,532 км²
Густота населення	2716,17 осіб/км²
Поштовий індекс	47335
Телефонний код	+380 3550
Географічні дані
Географічні координати	49°45′19″ пн. ш. 25°43′18″ сх. д. / 49.75528° пн. ш. 25.72167° сх. д. / 49.75528; 25.72167Координати: 49°45′19″ пн. ш. 25°43′18″ сх. д. / 49.75528° пн. ш. 25.72167° сх. д. / 49.75528; 25.72167
Середня висота над рівнем моря	374 м
Відстань до обласного центру	25 км
Відстань до районного центру	12 км
Найближча залізнична станція	Зарудечко
Місцева влада
Адреса ради	47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4
Карта
Колодне
Колодне
Мапа
Колодне у Вікісховищі

Коло́дне — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2015 орган місцевого самоврядування — Колодненська сільська рада.

До Колодного приєднано хутір Жолоби. Хутір Стадарня було знято з обліку у зв'язку із переселенням жителів. Населення — 1457 осіб.^[1]

Від вересня 2015 року — центр Колодненської сільської громади.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Збаразької міської громади.^[2]

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване на лівому березі річки Гнізна, за 12 кілометрів на північ від центру громади — міста Збаража. Частина Колодного «Лісовеччина» розташована південніше, за 10 кілометрів від міста, колись було окремим селом.

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка про Колодне сягає 1465 року. Згідно з актом про перерозподіл земель між предками князів Збаразьких Семеном, Солтаном і Василем, до князя Семена відійшло місто Колодень, а сам він отримував титул князя Колодненського. У 1518–1545 роках містечком володіли князі Острозькі. У 1545 році власником став краківський каштелян Ян Амор Тарновський — засновник Тернополя, тесть Василя Костянтина Острозького.

У 1589 році на Колодень напали татари, відтоді поселення — село.

Під час Визвольної війни проти польського поневолення під проводом Богдана Хмельницького жителі села брали участь у облозі Збаразького замку.

Від Острозьких Колодне перейшло у власність до Цетнерів, потім — Жевуських, від них у 17 столітті до Свейковських. У 19 столітті селом володів граф Грохольський. У 1894–1895 роках у Колодному була епідемія холери.

Вкінці 19 — на початку 20 століття діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інші українські національні організації.

За даними 1913 року, у селі Колодне, Заруденської волості, Кременецького повіту, мешкало 2471 жителі. Південніше села, в урочищі Збараж, була Збаразька митна застава. Були: 2-класне сільське училище, фельдшерський пункт, 2 бакалійні крамниці, винна лавка та кредитне товариство.

У 1793—1918 роках південніше села пролягав кордон між Австрійською та Московською імперіями.

Після ліквідації Збаразького району 19 липня 2020 року підпорядковується Тернопільському району^[3].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

• Колодненський замок (XVI ст.; втрачений)
• Колодненський палац (XVIII ст.; втрачений)

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

В селі є загольноосвітня сільська школа І-ІІІ ступенів, АЗПСМ (амбулаторія загальної практики сімейної медицини), клуб, бібліотека, відділ зв'язку.

Промисловість[ред. | ред. код]

Працюють підприємства ТзОВ «Весна» та «Лісовиччина», також є підприємство «Захід Агро-сервіс»

Пам'ятники[ред. | ред. код]

1969 споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельчанам.

Храми[ред. | ред. код]

• 
  Дерев'яна дзвіниця
• 
  Дерев'яна церква
• 
  Табличка на дерев'яній дзвіниці
• 
  Новий храм

Є церкви Святого Михаїла (1575, дерев'яна), реставрована у 1991 році. А також кам'яна Святого Миколая з 18 століття. Є також Дім молитви, споруджений у 1990-х роках.

17 листопада 2013 року відбулося освячення Свято-Михайлівського храму, таїнство зверший постійний член Священного синоду УПЦ КП, митрополит Черкаський та Чигиринський Іоан^[5].

Відомі люди[ред. | ред. код]

У селі народилися:

• Качуровський Михайло (1896—1976) — український лікар і художник.
• Роздольський Василь Ростиславович — солдат Збройних сил України, кавалер ордена «За мужність» III ступеня.

 У місцевій школі навчалися: 

• Петро Багрій -- спортсмен-гирьовик, майстер спорту міжнародного класу;

• Павло Марчук -- поет, письменник-романіст, автор художніх романів "Благородний НЕГІДНИК", "Зловредний ДОБРОДІЙ", "АРТіСТ(и)" та підручників для студентів університетів України.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Клименко О., Мурза М. Колодне // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 142. — ISBN 966-528-199-2.
• Kołodno, wś, pow. krzemieniecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 279. (пол.) — S. 279. (пол.)
• Rąkowski G. Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej: Wołyń. Częć I [Архівовано 21 квітня 2017 у Wayback Machine.]. — Pruszków : Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2005. — 467 s. — S. 421—422. — ISBN 83-89188-32-5. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

Колодне у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Тернопільщина»
	Теми у Вікіджерелах?
	Колодне у Вікісховищі?