Козійчук Сидір Онуфрійович — Вікіпедія

Козійчук Сидір Онуфрійович
Народився 8 серпня 1912(1912-08-08)
Крилів, Дубенський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер 30 червня 1941(1941-06-30) (28 років)
Дубно, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
·вогнепальне поранення
Країна  Російська імперія
 Російська республіка
 УНР
 Українська Держава
 Українська РСР
 Польська Республіка
 СРСР
Діяльність державний діяч, політик
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія Комуністична партія Західної України (1939)

Си́дір Ону́фрійович Козійчу́к[1] (8 серпня 1912(1912-08-08), Крилів, Дубенський повіт, Волинська губернія, Російська імперія — 30 червня 1941(1941-06-30), Дубно, Ровенська область, Українська РСР, СРСР) — український державний діяч, голова виконавчого комітету Дубненської міської ради депутатів трудящих. Делегат Народних Зборів Західної України. Депутат Верховної Ради УРСР першого скликання (1940–1941).

З біографії[ред. | ред. код]

Народився 8 серпня 1912(19120808) року в селі Крилів (за іншими відомостями — в селі Грушвиця), тепер Дубенський район, Рівненська область, Україна.

У 16 років вступив до комсомолу Західної України, з 1932 року член КПЗУ. Член Варковицького районного комітету КПЗУ. За революційну діяльність у березні 1938 року був заарештований і засуджений на 14 років в'язниці. Звільнений у вересні 1939 року Червоною армією. У 1939 році був депутатом Народних Зборів Західної України[2]. З кінця 1939 року працював у Дубенському повітовому виконкомі.

З 26 лютого 1940 року — заступник голови, з 26 березня 1941 року — голова виконавчого комітету Дубненської міської ради депутатів трудящих.

24 березня 1940 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР першого скликання по Дубновському виборчому округу Ровенської області.

25 червня 1941 року потрапив у полон до німців біля села Привільне на Луцькому повороті[3]. Один з обвинувачуваних у розстрілах у Дубенській в'язниці 25 червня 1941 року. 30 серпня 1941 року розстріляний німцями в Дубно[4][5][6][7]

Був похований біля західної старої стіни Дубенської в'язниці. Зараз Дубенська в'язниця оточена новим муром, тому місце поховання, можливо, знаходиться на самій території в'язниці. 1944 року перепохований у братській могилі № 10 на Дубенському військовому кладовищі[8].

До 1992 року на честь Козійчука в місті Дубно були названі Конторська вулиця та Конторський провулок.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. також — Козейчук.
  2. [Депутаты Народного Собрания Западной Украины-5. (рос.). Архів оригіналу за 9 Вересня 2017. Процитовано 13 Січня 2017. Депутаты Народного Собрания Западной Украины-5. (рос.) ]
  3. Яковчук Петр. Бой на окраине. [Архівовано 18 Січня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Расправа с заключенными в Дубно (перевод документа). Архів оригіналу за 24 Січня 2017. Процитовано 16 Січня 2017.
  5. Реабілітовані історією. У 27 т. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 Грудня 2016. Процитовано 16 Січня 2017.
  6. У Дубно відновили пам'ятник чекістам. Архів оригіналу за 19 Січня 2017. Процитовано 18 Січня 2017.
  7. «Люди и война» — «People and war». Архів оригіналу за 11 Квітня 2018. Процитовано 16 Січня 2017.
  8. Память народа, 1992, Учетная карточка воинского захоронения. Ровенская обл., г. Дубно, Воинское кладбище. (рос.).

Джерела[ред. | ред. код]