French
DeutschКозацьке (Ніжинський район) — Вікіпедія
| село Козацьке | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Чернігівська область | ||||
| Район | Ніжинський район | ||||
| Громада | Бобровицька міська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1587 | ||||
| Населення | 601 (20.12.2017)[1] | ||||
| Площа | 4,244 км² | ||||
| Густота населення | 141,61 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 17450 | ||||
| Телефонний код | +380 4632 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°38′03″ пн. ш. 31°38′38″ сх. д. / 50.63417° пн. ш. 31.64389° сх. д.Координати: 50°38′03″ пн. ш. 31°38′38″ сх. д. / 50.63417° пн. ш. 31.64389° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 129 м | ||||
| Водойми | Супій | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 17400, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Бобровиця, вул. Незалежності, 46 | ||||
| Карта | |||||
  Козацьке | |||||
 Козацьке | |||||
| Мапа | |||||
 | |||||
Коза́цьке (ⓘ) — село в Україні, у Бобровицькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області.
До 2017 року ло складу Козацької сільської ради входять села Козацьке, Миколаїв. Територія сільради розташована в південно-східній частині району, межує з землями Білоцерківської, Веприцької, Гаврилівської та Новобиківської сільських рад.
Відстань до районного центру автомобільними шляхами — 67 км, до залізничної станції — 32 км, обласного центру — 130 км. Село розташоване за 7 км від автомобільної дороги Київ-Суми.
Символіка[ред. | ред. код]
Герб села козацьке складається з синього - нинішнього кольору стягу і червоного - колишнього козацького стягу, розділених навпіл по вертикалі перначем (герб є напівпромовистим).
Історія[ред. | ред. код]
Село було засноване в другій половині XVI ст. на річці Супій.
Кутки села: Башлик, Фенюківка, Сороківка, Харланівка, Нагулівка, Онисечківка, Брід, Поділ, Білі Землі, Заглибівка, Зорянівка, Бурзаківка, озеро-водойма Шарамаха.
Відповідно до «Генерального слідства про маєтності Переяславського полку» проведеного в 1729—1730 р.р. село Козацкое, а також Быковъ із іншими присілками, «населив» (і володів ними) переяславський полковник Леонтій Полуботок до 1695 року. Потім селами володіли наступні переяславські полковники. У Івана Мировича Биківську волость забрав гетьман Мазепа, але «по змѣнѣ» Мазепи 14 листопада 1709 р. на село отримав царську грамоту полковник Степан Томара.[2] 21 листопада 1715 р. наказний полковник переяславський Томара Василь Степанович отримав підтверджувальний універсал гетьмана Скоропадського.
Деякими маєтностями у Козацькому володів Дунін-Борковський Василь Андрійович (1725–1781) – служив з 1744 року бунчуковим товаришем, був присутнім у Глухові при зустрічі цариці. 1749 році мав двір приїзджий у с. Козацькому Басанської сотні (1750). Його дружина Феодосія Василівна Гудович (1742 – 1790) після смерті Василя мала: 2902 підданих спадкових у містечку Бобровиці, 9 селах, 5 слободах і в 1 хуторі в тому числі і в с.Козацькому (1790).
Миколаївська церква зі священиками Іваном Кустовським (1741—1745). У 1781 р. в Козацькому було 2 священика, 34 хати козаків виборних, 58 хат козаків підпомічників та 141 хата посполитих. У 1787 р. в селі Козацькому було 864 душі державних людей.
У селі поширені прізвища Бурзак, Кушта, Ягола, Терещенко, Сорока, Лук'яненко тощо.
Голодомор[ред. | ред. код]
Село дуже постраждало внаслідок геноциду українського народу 1932—1933, проведеного урядом СРСР.
Неповний список убитих голодом мешканців села (понад 600 точно задокументованих фактів смертей від терору голодом) міститься у Національній книзі пам'яті жертв голодомору в Україні 1932—1933 років.
Комуністичний режим відмовився порушувати кримінальну справу за фактом масової смерті від голоду мешканців села. Жоден представник КПУ та Комсомолу, причетний до організації терору голодом у Козацькому, не покараний. У післявоєнні часи масові убивства голодом у селі всіляко замовчувалися.
Особистості[ред. | ред. код]
У селі народилися:
- Даміловський Микола Олександрович — український радянський архітектор.
- Сандул-Стурдза Яків Тимофійович — лікар кінця 18 — початку 19 століть.
- Наумов Павло Семенович - живописець, графік, професор художньої академії в Петербурзі.
Також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ПАСПОРТ БОБРОВИЦЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ за 2017 рік. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ В. Мякотинъ. Генеральное слѣдствіе о маетностяхъ Переяславскаго полка (1729—1731 г.). — Харьковъ, 1896. — с. 17-18.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі [Архівовано 20 Грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Національна книга пам'яті жертв голодомору в Україні 1932—1933 років. Чернігівська область
- Микола Гирнь. КОЗАЦЬКЕ: Матеріали до історії рідного села над Супій-рікою і його найближчої округи. — Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2014. — 552 с.http://chtyvo.org.ua/authors/Hryn_Mykola/Kozatske_materialy_do_istorii_ridnoho_sela_nad_Supii-rikoiu_i_ioho_naiblyzhchoi_okruhy/
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
| |||||||||||
| ||||||||||||||||
