Коваль Микола Григорович — Вікіпедія

Коваль Микола Григорович
Народився	19 грудня 1904(1904-12-19) Кам'янка, Подільська губернія, Російська імперія
Помер	15 січня 1970(1970-01-15) (65 років) Кишинів, Молдавська РСР, СРСР
Країна	СРСР Російська імперія
Національність	українець
Діяльність	політик
Посада	Член Парламенту Молдовиd
Партія	КПРС
Нагороди

Мико́ла Григо́рович Ко́валь (19 грудня 1904(19041219), Кам'янка, Подільська губернія, Російська імперія — 15 січня 1970, Кишинів, Молдавська РСР, СРСР) — молдавський радянський партійний і державний діяч українського походження, перший секретар ЦК КП(б) Молдови (1946-1950). Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 2—3-го скликань. Член ЦК КП Молдавії, член Бюро ЦК КП Молдавії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 19 грудня 1904 в містечку Кам'янці Ольгопільського повіту, Подільська губернія, Російська імперія.

У 1924—1925 роках — конторник радгоспу «Кам'янка» Кам'янського району Молдавської АРСР.

З 1925 по 1929 рік — студент Одеського сільськогосподарського інституту.

Після закінчення Одеського сільськогосподарського інституту з 1929 по 1930 рік працював агрономом із контрактації Молдсільгоспу. У 1930—1940 роках — старший агроном декількох колгоспів у Котовському районі Одеської області. Член ВКП(б) з 1939.

У серпні 1940 — 15 червня 1946 року — народний комісар землеробства Молдавської РСР.

17 липня 1945 — 18 липня 1946 року — голова Ради народних комісарів — Ради міністрів Молдавської РСР.

З 20 липня 1946 до 6 липня 1950 року — 1-й секретар ЦК КП(б) Молдавії.

5 червня 1950 ЦК ВКП(б) прийняв постанову «Про недоліки в роботі ЦК КП(б) Молдови», де відзначив низку недоліків у роботі партійної організації республіки. На початку липня того ж року відбувся пленум ЦК КП(б) Молдови, який схвалив постанову ЦК ВКП(б). Пленум «вважав за потрібне зміцнити керівництво партійної організації республіки» і, за рекомендацією ЦК ВКП(б), обрав першим секретарем ЦК КП(б) Молдови Леоніда Брежнєва, звільнивши з цієї посади М. Г. Коваля.^[1]

У 1950—1952 роках — слухач курсів перепідготовки при ЦК ВКП(б).

У 1952—1956 роках — заступник голови виконавчого комітету Миколаївської обласної ради депутатів трудящих. У 1956—1957 роках — голова обласної планової комісії виконавчого комітету Миколаївської обласної ради депутатів трудящих.

У 1957—1959 роках — заступник начальника управління виноробної промисловості Молдавської Ради народного господарства (раднаргоспу).

У 1959—1960 роках — 1-й заступник голови Державної планової комісії Ради міністрів Молдавської РСР.

26 жовтня 1960 — 12 квітня 1967 року — голова Державного планового комітету Ради міністрів Молдавської РСР.

Одночасно, з 18 жовтня 1965 до 12 квітня 1967 року — заступник голови Ради міністрів Молдавської РСР.

У квітні 1967 року вийшов на пенсію, проживав у Кишиневі. Помер 15 січня 1970.

Нагороди[ред. | ред. код]

Був нагороджений двома орденами Леніна, трьома орденами Трудового Червоного Прапора і медалями.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Біографія на «Pomnipro.ru» [Архівовано 22 Вересня 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Прем'єр-міністри Молдови з 1917 Молдовська ДР Пантелеймон Ерхан • Даніел Чугуряну • Петру Казаку Молдавська АРСР Олексій Строєв • Григорій Старий • Сергій Дімітріу • Григорій Старий • Федір Бровко Молдавська РСР Тихон Константинов • Микола Коваль • Герасим Рудь • Олександр Діордиця • Петро Паскар • Семен Гроссу • Іван Устіян • Іван Калін • Петро Паскар • Мірча Друк Республіка Молдова Валерій Муравський • Андрій Сангелі • Йон Чубук • Серафим Урекян (в. о.) • Йон Стурза • Думітру Брагіш • Василь Тарлєв • Зінаїда Гречаний • Віталій Пирлог (в. о.) • Влад Філат • Юріє Лянке • Кирило Габуріч • Наталія Герман (в. о.) • Валерій Стрелець • Георгій Брега (в. о.) • Павел Філіп • Мая Санду • Йон Кіку • Ауреліу Чокой (в. о.) • Наталія Гаврилиця • Дорін Речан

п о р Керівники ЦК Компартії Молдавії Молдавська АО Української СРР Йосип Бадєєв (1924) Молдавська АСРР Української СРР Йосип Бадєєв (1924) · Хаїм Богопольський (1928–1930) · Ілля Ільїн (1930–1931) · Іван Плачинда (1931–1932) · Іван Сірко (1932–1933) · Гурген Булат (1933–1935) · Зіновій Сідерський (1935–1936) Молдавська АРСР Української РСР Зіновій Сідерський (1936–1937) · Володимир Тодрес (1937–1937) · Володимир Борисов (1938–1939) · Олексій Мельников (1939–1939) · Петро Бородін (1939–1940) Молдавська РСР Петро Бородін (1940–1941) · Микита Салогор (1944–1946) · Микола Коваль (1946–1950) · Леонід Брежнєв (1950–1952) · Дмитро Гладкий (1952–1954) · Зиновій Сердюк (1954–1961) · Іван Бодюл (1961–1980) · Семен Гроссу (1980–1989) · Петро Лучинський (1989–1991)