Княжна Молдовська — Вікіпедія

Княжна Молдовська
Біографічні дані
Народження 1525
Республіка Польща
Смерть 1588
Поховання Галата
У шлюбі з Мірча V Чобанулd
Діти Петру II Молодшийd
Батько Петру IV Рареш
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Княжна Молдовська (рум. Doamna Chiajna; 1525, Польща — 1588) — волоська княгиня за шлюбом із господарем Мірчею V, дочка молдавського господаря Петру IV Рареша.

Життєпис[ред. | ред. код]

Княжна — слов'янське ім'я княгині. При хрещенні її було названо Анною.

Народилася у Польщі 1525 року в родині молдавського господаря Петру IV Рареша та його першої дружини боярині Марії.

1545 року вийшла заміж за волоського господаря Мірчу V Чобанула. У шлюбі народилося троє синів та кілька дочок. 1552 року відкрила одну з найстаріших шкіл Волощини у місті Кимпулунг[1].

1559 року Мірча V помер. Частина волоських бояр, що рятувалися від його чисток у Трансильванії, зібрали військо та рушили на Бухарест, щоб захопити владу. Тим часом Княжна стала регенткою при малолітньому синові Петру II. Щоб захистити сина, Княжна особисто очолила військо. Це був перший випадок в історії Румунії, коли військо було очолене жінкою[2]. Протягом одного місяця Княжна провела три битви — при Роминешті, Шербенешті та Бояну[3].

За час свого регентства Княжна намагалася укріпити свою владу, часто посилаючи до османських султанів цінні дари. 1574 року Княжна видала свою дочку, відому відтоді як Фюлане-султан, заміж за султана Мурада III[4][5][6].

1575 року Княжна потрапила в немилість османів, тому була відправлена в заслання до Алеппо. Тут вона жила за рахунок торгівлі та ткацтва.

Померла 1588 року. Похована у Галаті в Стамбулі.

Родина[ред. | ред. код]

  • Петру II Молодший — господар Волощини (1559—1568);
  • Руксандра — одружена з Георге Грісовергі;
  • Анка — одружена з боярином Няголом;
  • Марина — одружена із Стаматом Палеологом, племінником патріарха Йоасафа II;
  • Добра — заручена з молдавським господарем Деспотом Воде, пізніше видана за султана Мурада III;
  • Мірча — в засланні до Алеппо прийняв іслам та ім'я Ахмед;
  • Раду — в засланні до Алеппо прийняв іслам та ім'я Юсуф.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Fiica lui Petru Rareş, mamă a doi musulmani şi a unei cadâne. historia.ro (рум.). Процитовано 17 лютого 2023.
  2. GANE, C. — Trecute vieți de doamne și domnițe, vol. 1. Editura ziarului «Universul», București, 1933.
  3. Aurică IVAȘCU — Bătălia de la Șerbănești. Teze și antiteze. În revista «Memoria Oltului și Romanaților» nr. 5(51), Găneasa, mai 2016.
  4. Iorga, Nicolae. Istoria românilor în chipuri şi icoane. — P. 40 (PDF).
  5. Mandel, Gabriele (1992). Storia dell'harem (італ.). Rusconi. ISBN 978-88-18-88032-8.
  6. Alderson, Anthony Dolphin. The Structure of the Ottoman Dynasty. – Oxf.: Clarendon Press, 1956, p.31 (PDF).

Джерела[ред. | ред. код]