Клубний чемпіонат світу з футболу 2012 — Вікіпедія

Клубний чемпіонат світу з футболу 2012
FIFA Club World Cup Japan 2012
FIFAクラブワールドカップ2012
Деталі турніру
Господар Японія Японія
Дата 6 — 16 грудня 2012
Кількість команд (з 6 конфедерацій)
Стадіони 2
Призери
Переможець Бразилія «Корінтіанс»
(2-й титул)
Фіналіст Англія «Челсі»
3-тє місце Мексика «Монтеррей»
4-те місце Єгипет «Аль-Аглі»
Статистика турніру
Матчів зіграно 8
Голів забито 21 (2.63 за матч)
Глядачів 283 063 (35 383 за матч)
Найкращий бомбардир(и) Аргентина Сесар Дельгадо
Японія Хісато Сато
(по 3 голи)
Найкращий гравець Бразилія Кассіо Рамос
2011
2013

Клубний чемпіонат світу з футболу 2012 (англ. 2012 FIFA Club World Cup) — 9-й розіграш щорічного клубного футбольного турніру, проведеного ФІФА серед переможців головних континентальних турнірів. Проходив з 6 по 16 грудня 2012 року в японських містах Тойота і Йокогама[1][2].

Після затвердження Міжнародною радою футбольних асоціацій в липні 2012 року, система автоматичного визначення голів вперше була використана на цьому чемпіонаті[3].

Переможцем став представник Південної Америки — бразильський «Корінтіанс», що обіграв у фіналі з рахунком 1:0 англійський «Челсі».

Учасники[ред. | ред. код]

Команда Конфедерація Кваліфікаційний турнір Участь¹
Починають турнір з 1/2 фіналу
Бразилія «Корінтіанс» КОНМЕБОЛ Володар Кубка Лібертадорес 2012 2-е (Попередній: 2000)
Англія «Челсі» УЄФА Переможець Ліги чемпіонів УЄФА 2011/12 1-е
Починають турнір з 1/4 фіналу
Південна Корея «Ульсан Хьонде» АФК Переможець Ліги чемпіонів АФК 2012 1-е
Прапор Єгипту «Аль-Аглі» КАФ Переможець Ліги чемпіонів КАФ 2012 4-е (Попередній: 2005, 2006, 2008)
Мексика «Монтеррей» КОНКАКАФ Переможець Ліги чемпіонів КОНКАКАФ 2011/12 2-е (Попередній: 2011)
Починають турнір з 1/8 фіналу
Нова Зеландія «Окленд Сіті» ОФК Переможець Ліги чемпіонів ОФК 2011/12 4-е (Попередній: 2006, 2009, 2011)
Японія «Санфречче Хіросіма» АФК Переможець Джей-ліги 2012 1-е

1 Виділені жирним шрифтом: переможці попередніх турнірів

Арбітри[ред. | ред. код]

Арбітр Карлос Вера на півфінальному матчі «Монтеррей» — «Челсі».

Арбітри, призначені на матчі:[4]

Конфедерація Суддя Помічники судді
АФК Бахрейн Наваф Шукралла Бахрейн Ебрахім Салех
Бахрейн Ясер Тулефат
Іран Аліреза Фагані Іран Хассан Камраніфар
Іран Реза Сохандан
КАФ Алжир Джамель Хаймуді Марокко Редуан Ашик
Алжир Абделак Эчиали
КОНКАКАФ Мексика Марко Антоніо Родрігес Мексика Марвін Торрентера
Мексика Маркос Кінтеро
КОНМЕБОЛ Еквадор Карлос Вера Еквадор Крістіан Лескано
Еквадор Байрон Ромеро
ОФК Нова Зеландія Пітер О'Лірі Нова Зеландія Ян-Хендрік Хінц
Фіджі Равінеш Кумар
УЄФА Туреччина Джюнейт Чакир Туреччина Бахаттін Дуран
Туреччина Тарик Онгун

Склади[ред. | ред. код]

Кожна команда представила список з 23 гравців, три з яких є воротарями[5]. Склади були оголошені 29 листопада 2012 року[6].

Стадіони[ред. | ред. код]

Матчі клубного чемпіонату світу 2012 року проходили на двох стадіонах Японії: Міжнародний стадіон (Йокогама) і Стадіон «Тойота» (Тойота).

Тойота Йокогама
Місця проведення турніру
Тойота Міжнародний стадіон
35°05′04″ пн. ш. 137°10′14″ сх. д. / 35.0844500° пн. ш. 137.1705611° сх. д. / 35.0844500; 137.1705611 (Toyota Stadium) 35°30′36″ пн. ш. 139°36′22″ сх. д. / 35.5100444° пн. ш. 139.6062472° сх. д. / 35.5100444; 139.6062472 (International Stadium Yokohama)
Місткість: 45 000 Місткість: 72 327

Формат[ред. | ред. код]

Жеребкування Клубного чемпіонату світу було проведене в штаб-квартирі ФІФА у Цюриху, Швейцарія 24 вересня 2012 року[7]. Якщо після закінчення основного часу рахунок у матчі нічийний:

  • Призначається додатковий час (2 тайми по 15 хвилин). Якщо після закінчення додаткового часу рахунок залишається нічийним, призначається серія пенальті для виявлення переможця матчу.
  • Для матчів за п'яте і третє місце додатковий час не призначається, а відразу призначається серія пенальті для виявлення переможця матчу.

Матчі[ред. | ред. код]

Півфінальний матч між «Монтерреєм» і «Челсі».
Плей-оф Чвертьфінал Півфінал Фінал
 6 грудня — Йокогама                          
 Японія Санфречче Хіросіма  1   9 грудня — Тойота        
 Нова Зеландія Окленд Сіті  0      Японія Санфречче  1
12 грудня — Тойота
   Прапор Єгипту Аль-Аглі  2    
 Прапор Єгипту Аль-Аглі  0
     Бразилія Корінтіанс  1  
16 грудня — Йокогама
 Бразилія Корінтіанс  1
9 грудня — Тойота
   Англія Челсі  0
 Південна Корея Ульсан Хьонде  1
13 грудня — Йокогама
 Мексика Монтеррей  3    
 Мексика Монтеррей  1
Матч за 5 місце Матч за 3 місце
     Англія Челсі  3  
 Південна Корея Ульсан Хьонде  2  Прапор Єгипту Аль-Аглі  0
 Японія Санфречче Хіросіма  3  Мексика Монтеррей  2
12 грудня — Тойота 16 грудня — Йокогама

Час початку матчів подано за Японським стандартним часом (JST) (UTC+9).

1/8 фіналу[ред. | ред. код]

Матч розпочався з хвилини мовчання в пам'ять про нідерландського арбітра Ріхарда Ньєувенхейзене, який помер після жорстокого інциденту під час юнацького футбольного турніру за чотири дні до матчу[8].

1/4 фіналу[ред. | ред. код]


Матч за 5-е місце[ред. | ред. код]

1/2 фіналу[ред. | ред. код]


Матч за 3-е місце[ред. | ред. код]

Фінал[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Бомбардири[ред. | ред. код]

# Гравець Клуб Голів
1 Японія Хісато Сато Японія Санфречче Хіросіма 3
Аргентина Сесар Дельгадо Мексика Монтеррей
2 Перу Хосе Паоло Герреро Бразилія Корінтіанс 2
Мексика Хесус Корона Мексика Монтеррей
3 Прапор Єгипту Мохамед Абутріка Прапор Єгипту Аль-Аглі 1
Прапор Єгипту Аль-Саєд Хамді Прапор Єгипту Аль-Аглі
Мексика Альдо де Нігріс Мексика Монтеррей
Японія Тосіхіро Аояма Японія Санфречче Хіросіма
Японія Сатору Ямагісі Японія Санфречче Хіросіма
Південна Корея Лі Кин Хо Південна Корея Ульсан Хьонде
Південна Корея Лі Йон Південна Корея Ульсан Хьонде
Іспанія Хуан Мата Англія Челсі
Іспанія Фернандо Торрес Англія Челсі
Автоголи

Підсумки турніру[ред. | ред. код]

Підсумкове становище[ред. | ред. код]

Давід Луїс, Кассіо Рамос та Хосе Паоло Герреро після нагородження.
Місце Команда Конфедерація І В Н П ГЗ ГП ±
1 Бразилія Корінтіанс КОНМЕБОЛ 2 2 0 0 2 0 +2
2 Англія «Челсі» УЄФА 2 1 0 1 3 2 +1
3 Мексика Монтеррей КОНКАКАФ 3 2 0 1 6 4 +2
4 Прапор Єгипту Аль-Аглі КАФ 3 1 0 2 2 4 -2
5 Японія Санфречче Хіросіма АФК 3 2 0 1 5 4 +1
6 Південна Корея Ульсан Хьонде АФК 2 0 0 2 3 6 -3
7 Нова Зеландія Окленд Сіті ОФК 1 0 0 1 0 1 -1

Нагороди[ред. | ред. код]

За підсумками турніру були вручені такі нагороди:[9]

Золотий м'яч Бразилія Кассіо Рамос (Корінтіанс)
Срібний м'яч Бразилія Давід Луїс (Челсі)
Бронзовий м'яч Перу Хосе Паоло Герреро (Корінтіанс)
Fair Play Мексика Монтеррей

Примітки[ред. | ред. код]

  1. FIFA moves Club World Cup to UAE from Japan (англ.). Soccernet.espn.com. 27 травня 2008. Архів оригіналу за 12 грудня 2012. Процитовано 10 грудня 2012.
  2. Match Schedule - FIFA Club World Cup Japan 2012 (PDF) (англ.). FIFA. 29 березня 2008. Архів оригіналу (PDF) за 24 грудня 2012. Процитовано 10 грудня 2012.
  3. Goal-line tech to debut at Club World Cup (англ.). "Supersport.com". 5 липня 2012. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 10 грудня 2012.
  4. FIFA Club World Cup Japan 2012 - Appointment of Match Officials (PDF) (англ.). "FIFA". 10 грудня 2012. Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2012. Процитовано 10 грудня 2012.
  5. FIFA Club World Cup Japan 2012 presented by TOYOTA - List of Players (PDF) (англ.). "FIFA". 29 листопада 2012. Архів оригіналу (PDF) за 7 грудня 2012. Процитовано 10 грудня 2012.
  6. Continents' prepare for finest Japan (англ.). "FIFA". 29 листопада 2012. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 10 грудня 2012.
  7. Follow the draw LIVE on FIFA.com/publisher="FIFA" (англ.). 23 вересня 2012. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 10 грудня 2012.
  8. Blatter shocked at Dutch linesman death (англ.). "Рейтер". 6 грудня 2012. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 10 грудня 2012.
  9. Double joy for Corinthians stars. FIFA.com. 16 грудня 2012. Архів оригіналу за 24 квітня 2013. Процитовано 23 листопада 2015.

Посилання[ред. | ред. код]