Климент IV — Вікіпедія

Климент IV
Папа Римський
5 лютого 1265 — 29 листопада 1268
Попередник: Урбан IV
Наступник: Григорій X
Ім'я при народженні: фр. Guy Foulques[1]
кат. Guiu Folc[2]
Дата народження: 23 листопада 1190
Місце народження: Сен-Жиль
Дата смерті: 29 листопада 1268[3][4] (78 років)
Місце смерті: Вітербо, Лаціо, Італія[5]
Поховання: San Francesco, Viterbod
Громадянство: Королівство Франція
Релігія: католицька церква[6]
Освіта: Паризький університет
У миру: Гі Фокуа ле Гро
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Климент IV (лат. Clemens; ? — 29 листопада 1268, Вітербо) — сто вімдесят другий папа Римський, понтифікат якого тривав з 5 лютого 1265 до 29 листопада 1268 року.

Біографія[ред. | ред. код]

На час обрання на папський престол Гі був удівцем і мав двох молодих дочок. До прийняття сану священика він був успішним воїном і правником, особистим секретарем короля Франції Людовика IX, який пізніше вплинув на його обрання папою. Його церковна кар'єра була стрімкою: у 1256 році він був єпископом Лу Пуі, у 1259 році — архієпископом Нарбонни, у грудні 1261 року був призначений кардиналом папою Урбаном IV Виконував обов'язки легата в Англії у 12621264 роках.

У ці часи Святий престол був утягнутий в конфлікт з Манфредом, позашлюбним сином і спадкоємцем імператора Фрідріха II, якого гвельфи називали «узурпатором Неаполя». Климент IV, який на час свого обрання перебував у Франції, був змушений прибути до Італії у гримі. Він негайно навів контакти з братом французького короля Карлом Анжуйським, який також претендував на цей престол. Карл визнав папу своїм сеньйором і був коронований кардиналами у Римі королем Неаполітанським. Папа у той час перебував у Вітербо, оскільки партія гібелінів була доволі сильною у Римі. Озброєний папськими грошима та підтримкою Карл переміг Манфреда.

Климент IV помер і був похований у Вітербо.

Зв'язки з монголами[ред. | ред. код]

Папа Климент IV вів листування з правителем монголів Абакою у 1267—1268 роках. Він послав до монголів у 1268 році посла Хайме Аларіха де Перпіньяна. Абака пропонував створити союз між ним, Візантійським імператором Михаїлом VIII Палеологом, папою та королем Арагону Хайме I Арагонським. Однак, вказаний союз не відбувся.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]