Класичний радіус електрона — Вікіпедія

Класичний радіус електрона
Розмірність
Числове значення 2,8179403262 ± 1,3E−9 фемтометр[1]
Формула [2]
Позначення у формулі , , , , і
Символ величини (LaTeX) [2]
Фізична величина радіус
Підтримується Вікіпроєктом Вікіпедія:Проєкт:Математика
Рекомендована одиниця вимірювання м[2]

Класичний радіус електрона, також відомий як радіус Лоренца, або довжина томсонівського розсіювання, базується на класичній релятивістській моделі електрона, в якій припускається, що вся маса електрона має електромагнітну природу, тобто маса електрона, помножена на квадрат швидкості світла дорівнює енергії, створеного ним електричного поля.

Загальний опис[ред. | ред. код]

При цьому електрон уявляється, як сферична частинка із певним радіусом, оскільки при нульовому радіусі енергія, створеного електроном поля була б нескінченною.

м,

де та є електричний заряд та маса електрона, - швидкість світла, а діелектрична стала.

Робота по переміщенню електрона з нескінченності в точку радіуса рівна:

.

Якщо порівняти цю роботу по переміщенню з енергією спокою електрона:

,

то і отримаємо значення класичного радіуса електрона.

Простими словами, класичний радіус електрона грубо відповідає випадку коли потенціальна енергія електростатичного поля повністю еквівалентна масі спокою електрона (без врахування квантових ефектів):

.

Тут слід зауважити, що електричне поле всередині сфери класичного радіуса рівне нулю (поле - чисто зовнішнє).

Зв'язок із іншими фундаментальними довжинами[ред. | ред. код]

Сьогодні класичний радіус електрона розглядається як класична межа для розмірів електрона, яка використовується при розгляді нерелятивістського розсіювання Томсона, а також в релятивістській формулі Клейна-Нішіни. Класичний радіус електрона є представником трійки фундаментальних довжин, таких як борівський радіус () та комптонівська довжина хвилі електрона

.

Враховуючи постійну тонкої структури , класичний радіус електрона можна переписати у формі:

де - приведена комптонівська довжина хвилі електрона. Оскільки величина довжини класичного радіуса електрона є найменша, тому через неї можна виразити комптонівську довжину хвилі електрона:

та борівський радіус:

.

Існування сталої , проте, не означає, що це справжній радіус електрона. На таких віддалях діють закони квантової механіки, в якій електрон розглядається, як точкова частинка.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в 10-19.2 // Quantities and units — Part 10: Atomic and nuclear physics — 2 — ISO, 2019.