Київський земельний банк — Вікіпедія

Київський земельний банк

Кіевскій земельный банкъ
Колишня будівля Київського земельного банку.
Тип	іпотечний банк
Форма власності	акціонерне товариство
Галузь	финансы и кредит
Засновано	1872
Засновник(и)	М. В. Кочубей, П. Д. Селецький та ін.
Закриття (ліквідація)	1917
Штаб-квартира	Київ, Київська губернія, Російська імперія
Адреса	вул. Інститутська, 7
Територія діяльності	Київська, Чернігівська, Подільська та Волинська губернії

Київський земельний банк (рос. дореф. Кіевскій земельный банкъ) — великий акціонерний іпотечний банк дореволюційної Росії. Головна контора банку розташовувалася в Києві.

Історія[ред. | ред. код]

Київський земельний банк був одним з десяти акціонерних земельних банків Російської імперії, що виникли в 1871–1873 роках в ході кредитної реформи, яка почала здійснюватися після скасування кріпацтва імператором Олександром II в 1861 році^[2] і проіснували аж до революційних потрясінь 1917 року. Крім Київського, в їх число входили так само Донський, Харківський, Полтавський, С.-Петербурзько -Тульський, Московський, Бесарабсько-Таврійський, Нижегородсько-Самарський, Віленський і Ярославсько-Костромський земельні банки. Складений капітал цих кредитно-фінансових установ, які надавали короткострокові і довгострокові позики під заставу як земель, так і міської нерухомості, на 1 липня 1898 році становив 51716520 руб.^[3].

Відповідно до затвердженого в червні 1872 року Статуту, Банк здійснював як довгострокове (до 66 років і 2 місяців — під заставу землі і до 38 років і 4 місяців — під заставу міської нерухомості), так і короткострокове (строком до 3 років) кредитування^[4] на територіях, що належать до Київської, Чернігівської, Подільської та Волинської губернії. Засновниками Київського земельного банку виступили землевласник Київської та Подільської губерній, шталмейстер двору Його Імператорської Величності князь Михайло Вікторович Кочубей; землевласник Київської та Полтавської губерній, гофмейстер двору Його Імператорської Величності Петро Дмитрович Селецький; землевласники Київської губернії князь Кудашев і Я. В. Тарновський, землевласник Подільської губернії Виноградський і ще низка осіб^[5].

Головна контора Київського земельного банку з 1886 року розташовувалася в будівлі по вулиці Інститутська, 7, яка спочатку належала першій Київській біржі, до того, як біржовики перемістилися на Хрещатик. В даний час в цьому будинку — пам'ятці архітектури роботи Георгія Павловича Шлейфера, розташований Клуб Кабінету Міністрів України^[6].

Примітки[ред. | ред. код]

п о р Інститутська вулиця Пам'ятки архітектури Клуб кабінету міністрів (№ 7) • Садиба Равіч-Думітрашко (№ 8) • Будинок Державного банку (№ 9) • Житловий будинок РНК (№ 10/1) • Садиба Трепова (№ 12) • Садиба Шлейфера (№ 13-а та № 13/14) • Будинок УВО (№ 15/5) • Житловий будинок (№ 16) • ІІ будинок РНК (№ 20/8) • Будинок № 22/7 • Маєток Марії Бродської (№ 26) • Будинок Лучицьких (№ 27/6) Установи Київський земельний банк (№ 7) • Нацбанк України (№ 9)