Київське повстання (1018) — Вікіпедія

Київське повстання (1018)
Київські повстання, Усобиця Володимировичів
Дата: 1018 Місце: Київ, Золоті Ворота, Київська Русь Результат: Перемога Київських повстанців
Сторони
Київська Русь	Польське Князівство
Командувачі
Невідомо	Болеслав I Хоробрий

Ки́ївське повста́ння^[1] — Повстання містян Києва та інших південноруських міст проти польських військ Болеслава I. Яко результат, Кияни змогли вибити поляків та встановити контроль над Києвом.

Опис подій[ред. | ред. код]

Після поразки Русі в битві під Любечем і втрати Ярослава Мудрого київського князювання, Святополк Окаянний, зять Болеслава, попросив польського короля про допомогу. Болеслав погодився й організував похід на Київ. Розбивши на берегах Бугу військо Ярослава Мудрого, Болеслав зі Святополком увійшли до Києва. Частину військ Болеслав відпустив додому, інші були розміщені в містах на постій.

Давньоруський літопис називає ініціатором подальших подій Святополка, який віддав наказ «бити» поляків по містах. Однак, історики вважають найбільш імовірним, що в Києві, як двома десятиліттями раніше в Празі, Болеслав лише скористався внутрішніми негараздами для того, аби захопити владу, а його воїни ставилися до місцевого населення як до переможених, чим викликали народний гнів. Як наслідок, у Києві почали формуватися загони самооборони, що нападали на патрульні загони поляків, завдаючи їм великих втрат, через що польське військо почало зменшуватися. Зрозумівши, що рано чи пізно втрата Києва є неминучою, а польське військо може зникнути, Болеслав почав готуватися до відступу.

Болеслав полишив Київ, вивізши з собою київську скарбницю, сестер Ярослава, а також отримавши від Святополка Червенські міста, приєднані до Київської Русі у часи правління Володимира Святославича.

Незабаром Ярослав Володимирович за допомогою новгородців зміг повернутися до Києва, в якому зміг остаточно утвердитися після перемоги над Святополком у битві на річці Альті. Червенські міста були повернуті до складу Київської Русі після того, як Ярослав Мудрий допоміг онукові Болеслава, Казимиру I встановити контроль над Мазовією в 1040-ві роки.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Повне зібрання руських літописів (ПЗРЛ). — Т. 2. Ипатьевская летопись [Архівовано 22 Червня 2019 у Wayback Machine.] (2-е издание). — Санкт-Петербург: Археографическая комиссия, 1908.
• Літопис руський [Архівовано 12 Жовтня 2012 у Wayback Machine.] / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989. ISBN 5-308-00052-2
• Котляр М.Ф. Київські повстання 11—12 століть [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 278. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Київське повстання (1018)

п о р Стародавній Київ Райони, місцевості та урочища «Місто Володимира» • «Місто Ярослава» • «Місто Ізяслава-Святополка» • Копирів кінець • Подолля • Оболонь • Дорогожич • Клов • Берестове • Угорське • Видобич • Красний двір • Шелвове • Пасинча бесіда • Козарє • Городок • Милославичі • Бабин торжок • Місце хрещення киян • Самбатас • Олегова Могила Культові споруди Десятинна церква • Софійський собор1 • Успенський собор • Троїцька надбрамна церква • Церква Архангела Михаїла • Собор Архангела Михаїла • Спас на Берестові • Успенська церква • Кирилівська церква • Василівська церква • Федорівська церква • Георгіївська церква • Ірининська церква • Ротонда2 Монастирі Печерський • Всеволож • Микільський • Михайлівський • Вотч • Кирилівський • Стефанич • Богородичний • Янчин • Георгіївський • Звіринецький • Ірининський • Спасо-Преображенський • Василівський • Святої Марії Печери Варязька • Дальні • Ближні • Звіринецькі • Гнилецькі Споруди, брами, мури Князівські двори • Північно-східний палац • Золоті ворота • Жидівські ворота • Михайлівські ворота • Лядські ворота • Мури Печерського монастиря Пагорби Перунів пагорб • Гора • Хоревиця • Щековиця Річки та водойми Долобське • Золоча • Либідь • Почайна • Ручай • Сітомля Мистецтво та культура Софійські мозаїки • Михайлівські мозаїки • Бібліотека Ярослава Мудрого • Саркофаг Ярослава Мудрого • Саркофаг «княгині Ольги» Події Заснування міста (V—IX ст.) • Помста княгині Ольги древлянам (945) • Хрещення Русі (988) • Долобський з'їзд (1103) • Київський собор (1147) Облоги, битви, повстання Облога Києва (898) • Облога Києва (968) • Захоплення Києва (1018) • Київське повстання (1018) • Битва під Києвом (1036) • Київське повстання (1068) • Битва на Желяні (1093) • Київське повстання (1113) • Київське повстання (1146) • Київське повстання (1157) • Розорення Києва (1169) • Розорення Києва (1203) • Розорення Києва (1240) 1 Жирним позначено споруди, що збереглись (повністю або частково) 2 Належність до культових споруд гіпотетична

Нормативний контроль GKG: /g/1234tcpd