Киянівка — Вікіпедія

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення. Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (вересень 2018) Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (вересень 2018)

село Киянівка
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Жмеринський район
Громада	Барська міська громада
Код КАТОТТГ	UA05060010260068846
Облікова картка	Киянівка
Основні дані
Населення	495
Площа	10,25 км²
Густота населення	48,29 осіб/км²
Поштовий індекс	23037
Телефонний код	+380 4341
Географічні дані
Географічні координати	48°59′16″ пн. ш. 27°42′51″ сх. д. / 48.98778° пн. ш. 27.71417° сх. д. / 48.98778; 27.71417Координати: 48°59′16″ пн. ш. 27°42′51″ сх. д. / 48.98778° пн. ш. 27.71417° сх. д. / 48.98778; 27.71417
Середня висота над рівнем моря	310 м
Найближча залізнична станція	Киянівка
Місцева влада
Адреса ради	23000 Вінницька обл., Жмеринський р-н, м. Бар, майдан Святого Миколая, 18
Карта
Киянівка
Киянівка
Мапа

Кияні́вка — село в Україні, у Барській міській громаді Жмеринського району Вінницької області.

У селі бере початок річка Безіменна, ліва притока Примощанки.

По назві села названо зупинку Киянівка приміських дизель-поїздів сполученням Жмеринка—Могилів-Подільський.

Про історію села, як воно зародилось, звідки походить його назва, про перших його мешканців можна знайти зовсім трішки у Михайла Грушевського «Барське староство». Решта відомостей про село походять з усних переказів. У порівнянні з сусідніми селами Киянівка дуже молода, приблизно 280—300 років.

Там, де зараз тече річка Мурафа, від певних природних катаклізмів село пішло під землю, і зараз там болото, мочарі. Люди, які вціліли поселилися вище цього місця, так утворився хутір. Так, як колись хтось володів цими селами і хуторами, так і нашим селом володів ад'ютант (якогось пана) Кейн, так і хутір назвали Кейнівка. Згодом село стало називатися Киянівкою (хоча немісцеві люди цікавляться, чи то не від слова «кияни»). У селі була церква, каплиця. Ще досі стоять два хрести тодішніх поховань, датованих 1823 роком (це найстаріший запис, який зберігся).

Під час війни з поляками в 1919 році згоріло і все село. Нову церкву побудували в 1923 році, тоді і відродилося село, але у 1965 році церкву розібрали за наказом тодішньої Комуністичної влади. У 1994 році почали будувати нову церкву за кошти місцевих жителів. І зараз у нас стоїть міцний, добротний храм.

Є у селі дуже визначне місце районного значення — свята криничка.

У 1966—1967 роках побудовані нові приміщення: школи, у якому зараз знаходяться початкова школа і дитячий садок, а також нове приміщення магазину. Неподалік від центру села розташований будинок культури, у якому проводяться різні концерти з нагоди великих свят. Недалеко від школи та клубу стоїть пам'ятник воїнам-односельчанам, які загинули в роки Великої Вітчизняної Війни. Діє також бібліотека.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Барської міської громади.^[1]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барського району, село увійшло до складу Жмеринського району^[2].

• Кухарчук Василь Васильович — доктор технічних наук, професор кафедри комп'ютеризованих електромеханічних систем і комплексів Вінницького національного технічного університету, заслужений працівник освіти України, відмінник освіти, дійсний член Академії метрології України.

У селі є пам'ятки:

• Пам'ятник 67 воїнам-односельчанам, загиблим на фронтах Великої Вітчизняної війни^[3], 1968. Пам'ятка розташована біля клубу.

• Ми́тки // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.137

Нормативний контроль GKG: /g/121__2dc

п о р Населені пункти ліквідованого Барського району (1923—2020) Міста Бар Смт Копайгород Селища Бар • Діброва • Івановецьке • Копай • Котова • Лугове • Слобода Села Адамівка • Антонівка • Балки • Барок • Біличин • Борщі • Бригидівка • Буцні • Васютинці • Верешки • Верхівка • Войнашівка • Володіївці • Гавришівка • Гайове • Гармаки • Глинянка • Голубівка • Горяни • Грабівці • Губачівка • Гулі • Журавлівка • Заможне • Затоки • Зелене • Зоряне • Іванівці • Йосипівці • Каноницьке • Каришків • Квітка • Киянівка • Козарівка • Колосівка • Комарівці • Кошаринці • Кузьминці • Лісове • Лука-Барська • Лядова • Мальчівці • Маньківці • Мартинівка • Мар'янівка • Матейків • Мельники • Мигалівці • Мирне • Митки • Міжлісся • Мурашка • Окладне • Павлівка • Переліски • Пилипи • Підлісний Ялтушків • Пляцина • Польове • Попівці • Примощаниця • Регентівка • Семенки • Сеферівка • Слобода-Гулівська • Слобода-Ходацька • Слобода-Ялтушківська • Стасюки • Степанки • Супівка • Терешки • Трудолюбівка • Українське • Улянівка • Ходаки • Чемериси-Барські • Чемериське • Черешневе • Шевченка • Шевченкове • Шершні • Шипинки • Широке • Шпирки • Ялтушків

Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.