Кизима Андрій Іванович — Вікіпедія

Андрій Іванович Кизима
Народження 22 серпня 1918(1918-08-22)
Рунівщина
Смерть 16 квітня 1994(1994-04-16) (75 років)
Санкт-Петербург
Поховання Північний цвинтар
Країна СРСР СРСР
Росія Росія
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР штурмова авіація
Роки служби 1939—1965
Партія КПРС
Звання  Полковник авіації
Війни / битви радянсько-фінська війна
німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Суворова III степеня
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «30 років перемоги у ВВВ» Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
CMNS: Кизима Андрій Іванович у Вікісховищі

Андрі́й Іва́нович Кизи́ма (нар. 22 серпня 1918(19180822) — пом. 16 квітня 1994) — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, командир ескадрильї 943-го штурмового авіаційного полку 277-ї штурмової авіаційної дивізії 1-ї повітряної армії, старший лейтенант. Герой Радянського Союзу (1945).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 22 серпня 1918 року в селі Рунівщині, нині Зачепилівського району Харківської області, в селянській родині. Українець. Закінчив 2 курси Харківського авіаційного технікуму у 1938 році і аероклуб. Працював токарем на турбогенераторному електромеханічному заводі.

До лав РСЧА призваний у грудні 1939 року. Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940 років. У 1942 році закінчив Ульяновську військову авіаційну школу пілотів і залишений при школі льотчиком-інструктором. На фронтах німецько-радянської війни — з лютого 1943 року. Воював на Ленінградському і 3-му Білоруському фронтах. У складі 943-го штурмового авіаційного полку сержант А. І. Кизима брав участь у прориві блокади Ленінграда, бойових діях на території країн Балтії та у Східній Пруссії. Член ВКП(б) з 1944 року.

До листопада 1944 року командир ескадрильї 943-го шап старший лейтенант А. І. Кизима на штурмовикові Іл-2 здійснив 131 бойовий виліт на штурмовку військових об'єктів і військ супротивника. У повітряних боях його екіпаж збив особисто 2 ворожих літаки, ще 14 літаків знищив на землі. Тричі був поранений.

після закінчення війни продовжив військову службу в лавах ВПС СРСР. У 1953 році закінчив Краснодарські курси удосконалення штурманів. Був заступником командира і командиром авіаційного полку, старшим штурманом Групи бойового управління Головного командного пункту Ленінградської особливої армії ППО.

У 1965 році полковник А. І. Кизима вийшов у запас. Мешкав у Санкт-Петербурзі, працював старшим інженером науково-дослідницького інституту. Помер 16 квітня 1994 року. Похований на північному кладовищі міста.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», старшому лейтенантові Кизимі Андрію Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7266).

Також нагороджений двома орденами Червоного Прапора (27.01.1944, 12.09.1944), орденом Суворова 3-го ступеня (29.06.1944), двома Вітчизняної війни 1-го ступеня (05.04.1944, 11.03.1985), двома орденами Червоної Зірки (16.07.1943, 26.10.1955) і медалями.

Посилання[ред. | ред. код]