French
DeutschКеті Хурадо — Вікіпедія
| Кеті Хурадо | ||||
|---|---|---|---|---|
| ісп. Katy Jurado | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | ісп. María Cristina Estela Claudia Soledad Katherina Lucía Marcela Jurado García | |||
| Народилася | 16 січня 1924[3][4][…] Гвадалахара, Мексика | |||
| Померла | 5 липня 2002[3][5][…] (78 років) Куернавака, Мексика[7][8][9] | |||
| Громадянство |  Мексика | |||
| Релігія | католицтво | |||
| Діяльність | акторка, журналістка, критикиня, телеакторка, кіноакторка, акторка театру | |||
| Роки діяльності | 1943 — 2002 | |||
| У шлюбі з | Ернест Борґнайн | |||
| IMDb | nm0432827 | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди та премії | ||||
| | ||||
 Кеті Хурадо у Вікісховищі | ||||
Кеті Хурадо (ісп. Katy Jurado; 16 січня 1924, Гвадалахара, Халіско — 5 липня 2002, Куернавака, Морелос) — мексиканська акторка театру, кіно та телебачення.
Життєпис[ред. | ред. код]
Марія Крістіна Естела Марсела Хурадо Гарсія (справжнє ім'я акторки) народилася 16 січня 1924 року у місті Гвадалахара, штат Халіско, в родині Луїса Хурадо Очоа, юриста і землевласника, та його дружини Вісенти Естели Гарсія де ла Гарса де Хурадо, де окрім неї були ще двоє синів — Рауль та Оскар Серхіо. Її мати в юності була співачкою і працювала на радіо. Її дядьком був композитор Белісаріо де Хесус Гарсія (1894—1952), а двоюрідним братом політик Еміліо Портес Хіль (1890—1978), Президент Мексики у 1928—1930 роках. Навчалася в релігійній школі чорниць-терезіанок у Мехіко, потім вивчилась на секретаря. 1940 року Еміліо Фернандес запросив її на одну з ролей у своїй дебютній стрічці «Острів пристрасті», та, попри те, що її хрещеним батьком був актор Педро Армендаріс, батьки заборонили їй зніматися в кіно. Того ж року вона познайомилася з актором Віктором Веласкесом (в майбутньому вітчимом акторок Лорени Веласкес і Терези Веласкес) і скоро вийшла за нього заміж, завдяки чому позбавилася батьківської опіки та почала зніматися в мексиканських фільмах на амплуа фатальної жінки. У подружжя народились двоє дітей — син Віктор Хуго Веласкес Хурадо (загинув в автомобільній аварії 1981 року у 35-річному віці) та дочка Сандра Веласкес Хурадо. Шлюб завершився розлученням 1946 року.
1951 року її було запрошено на одну з ролей в американському фільмі «Тореадор і леді», після чого на неї звернули увагу голлівудські продюсери. 1952 року виконала роль Елен Рамірес у вестерні «Рівно опівдні» Стенлі Крамера з Гері Купером та Грейс Келлі, за яку отримала премію Золотий глобус за найкращу жіночу роль другого плану у кінофільмі, ставши першою латиноамериканкою, яка стала лауреатом цієї премії. 1953 року знялася у фільмі «Звір» Луїса Бунюеля, за роль в якому наступного року отримала премію Арієль як найкраща акторка другого плану. 1954 року виконала одну з ролей у фільмі «Зламаний спис» Едварда Дмитрика, за яку була номінована на премію Оскар у категорії найкраща акторка другого плану, ставши першою латиноамериканкою, яка стала номінантом на цю премію. 1955 року знялася в американсько-італійському фільмі «Трапеція» за участю Тоні Кертіса, Джини Лоллобриджиди та Берта Ланкастера. Того ж року з'явилася у фільмі «Випробування» Марка Робсона в ролі матері хлопця-мексиканця, несправедливо звинуваченого у згвалтуванні білої дівчини, яка принесла їй номінацію на премію Золотий глобус у категорії найкраща акторка другого плану.
1956 року дебютувала на Бродвеї у постановці «Філумена Мартурано» з Рафом Валлоне.
31 грудня 1959 року Хурадо вийшла заміж за американського актора Ернеста Боргнайна. Після розлучення у 1963 році в акторки почалася депресія, яка призвела до спроби самогубства. 1968 року вона назавжди переїхала до Мексики, хоча й продовжувала зніматися в Голлівуді.
1973 року за роль у мексиканському фільмі «Віра, надія і милосердя» Хорхе Фонса отримала премію Арієль як найкраща акторка. 1992 року отримала премію Золота бутса. Зіграла у двох мексиканських теленовелах — «За мостом» (1993—1994) та «Мені не жити без тебе» (1996). 1997 року отримала почесну премію Золотий Арієль за кар'єрні досягнення. 1998 року з'явилася у вестерні «Країна пагорбів і долин» Стівена Фрірза. Того ж року зіграла роль матінки Доріти у фільмі «Євангеліє див» Артуро Ріпштейна, яка принесла їй ще одну премію Арієль у категорії найкраща акторка другого плану. Її останньою роллю стала Еперанса Малагон у фільмі «Таємниця Есперанси», який було випущено вже після смерті акторки.
Кеті Хурадо померла 5 липня 2002 року в себе вдома у місті Куернавака, штат Морелос, від ниркової недостатності та емфіземи легень в 78-річному віці[10].
Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1951 | ф | Тореадор і леді | Bullfighter and the Lady | Чело Естрада |
| 1952 | ф | Рівно опівдні | Hugh Noon | Елен Рамірес |
| 1953 | ф | Звір | El bruto | Палома |
| 1953 | ф | Вістря стріли | Arrowhead | Ніта |
| 1954 | ф | Зламаний спис | Broken Lance | сеньйора Деверо |
| 1955 | ф | Гонщики | The Rasers | Марія Чавес |
| 1956 | ф | Людина з Дель-Ріо | Man from Del Rio | Естела |
| 1956 | ф | Випробування | Trial | Консуело Чавес |
| 1956 | ф | Трапеція | Trapeze | Роза О'Флінн |
| 1961 | ф | Одноокі валети | One-Eyed Jacks | Марія Лонгворт |
| 1961 | ф | Варавва | Barabba | Сара |
| 1962 | с | Дні в Долині Смерті | Death Valley Days | Ла Тулес |
| 1973 | ф | Пет Ґерретт і Біллі Кід | Pat Garrett and Billy the Kid | місіс Бейкер |
| 1974 | ф | Віра, надія і милосердя | Fe, esperanza y caridad | Еулохія |
| 1976 | ф | Муляри | Los albañiles | Хосефіна |
| 1978 | ф | Діти Санчеса | The Children of Sanches | Чата |
| 1979 | ф | Вдова Монтьєль | La viuda de Montiel | Мама Гранде |
| 1980 | ф | Спокуса | La seducción | Ісабель |
| 1981 | тф | Евіта Перон | Evita Peron | донья Хуана |
| 1984 | ф | Під вулканом | Under the volcano | сеньйора Грегоріо |
| 1993—1994 | с | За мостом | Más allá del puente | Ілюмінада |
| 1996—1997 | с | Мені не жити без тебе | Te sigo amando | Хустіна |
| 1998 | ф | Країна пагорбів і долин | The Hi-Lo Country | Меєса |
| 1998 | ф | Євангеліє див | El evangelio de las maravillas | матінка Доріта |
| 2002 | ф | Таємниця Есперанси | Un secreto de Esperanza | Есперанса Малагон |
Нагороди та номінації[ред. | ред. код]
- 1955 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Зламаний спис).
- 1953 — Найкраща акторка другого плану у кінофільмі (Рівно опівдні).
- 1953 — Номінація на найкращий дебют акторки (Рівно опівдні).
- 1954 — Найкраща акторка другого плану (Звір).
- 1974 — Найкраща акторка (Віра, надія і милосердя).
- 1982 — Номінація на найкращу акторку (Спокуса).
- 1997 — Золотий Арієль — за кар'єрні досягнення.
- 1999 — Найкраща акторка другого плану (Євангеліє див).
TVyNovelas Awards
- 1998 — Номінація на найкращу роль у виконанні заслуженої акторки (Мені не жити без тебе).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Virtual International Authority File — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #136227511 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ http://www.nndb.com/people/579/000092303/
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ http://community.combatsim.com/topic/26466-this-day-in-wwii-20-july-1940-1944/
- ↑ http://lubbockonline.com/stories/070602/wor_0706020083.shtml
- ↑ http://www.newprophecy.net/more5.htm
- ↑ https://elpais.com/diario/2002/07/07/espectaculos/1025992801_850215.html
Посилання[ред. | ред. код]
- Кеті Хурадо на сайті IMDb (англ.)
|
