Керамічний конденсатор — Вікіпедія

Вивідні і чип-конденсатори

Керамі́чний конденса́тор — конденсатор, у якому як діелектрик використано керамічний матеріал. Керамічні конденсатори є природним елементом практично будь-якої електронної схеми. Вони мають здатність працювати з сигналами мінливої полярності, хороші частотні характеристики, малі втрати, незначні струми витоку, невеликі габаритні розміри й низьку вартість. Там же, де ці вимоги перетинаються, вони практично незамінні. Але проблеми, пов'язані з технологією їх виробництва, відводили цьому типу конденсаторів нішу пристроїв малої ємності. Керамічний конденсатор на 10 мкФ ще недавно сприймався як дивовижна екзотика, і коштувало таке диво, як жменя алюмінієвих електролітичних тих же ємності і напруги, чи як кілька аналогічних танталових. Однак розвиток технологій дав змогу відразу декільком фірмам заявити про досягнені їхніми керамічними конденсаторами ємності в 100 мкФ і анонсувати початок виробництва ще більших значень. А безперервне падіння цін на всі вироби цієї групи змушує уважніше придивитися до вчорашньої екзотики, щоб не відстати від технічного прогресу і зберегти конкурентоспроможність[1].

Структура MLCC

Історія[ред. | ред. код]

З розвитком напівпровідникових технологій в 1950-х були розроблені багатошарові конденсатори з використанням легованої сегнетокераміки. Цей «багатошаровий керамічний конденсатор» (англ. multi-layer ceramic capacitor, MLCC) був компактним і запропонував високі ємності конденсаторів в менших корпусах, ніж трубчаті і дискові. Ці керамічні чип-конденсатори були рушійною силою переходу від технології монтажу електронних пристроїв в наскрізні отвори до поверхневого монтажу в 1980-х. Поляризовані електролітичні конденсатори можуть бути замінені неполяризованими керамічними конденсаторами, що спрощує монтаж. Станом на 2012 рік, більш ніж 1012 MLCC виготовлялось щороку. Поряд зі стилем керамічних чип-конденсаторів, керамічні дискові конденсатори часто використовуються як конденсатори безпеки в додатках для придушення електромагнітних завад. Крім цього, великі керамічні конденсатори живлення для високої напруги або високочастотних пристроїв передавача також повинні бути знайдені. Нові розробки в області керамічних матеріалів були зроблені з антисегнетокераміки. Цей матеріал має нелінійний фазовий перехід, який дозволяє збільшити зберігання енергії з вищою об'ємною ефективністю. Вони використовуються для зберігання енергії (наприклад, в детонаторах)

Класифікація[ред. | ред. код]

Конденсатори з неорганічним діелектриком можна розділити на три групи: низьковольтні, високовольтні і зневадні. Обкладки виконуються у вигляді тонкого шару металу, нанесеного на діелектрик шляхом безпосередньої його металізації, або у вигляді тонкої фольги.

Група низьковольтних конденсаторів охоплює низькочастотні і високочастотні конденсатори.

За призначенням вони поділяються на три типи:

  • тип 1 — конденсатори, призначені для використання в резонансних контурах або інших колах, де малі втрати і висока стабільність ємності мають істотне значення ;
  • тип 2 — конденсатори, призначені для використання в колах фільтрів, блокування і розв'язки або інших колах, де малі втрати і висока стабільність ємності не мають істотного значення ;
  • тип 3 — керамічні конденсатори з бар'єрним шаром, призначені для роботи в тих же колах, що і конденсатори типу 2, але мають дещо менше значення опору ізоляції і більше значення тангенса кута діелектричних втрат, що обмежує область застосування низькими частотами.

Зазвичай конденсатори типу 1 вважаються високочастотними, а типів 2 і 3 — низькочастотними. Визначеної межі за частотою між конденсаторами типів 1 і 2 не існує. Високочастотні конденсатори працюють в колах з частотою до сотень мегагерц, а деякі типи використовують в гігагерцовому діапазоні[2].

Тип 1[ред. | ред. код]

Температурний коефіцієнт залежності ємності керамічних конденсаторів типу 1 зазвичай виражається іменами, на кшталт «NP0», «N220» і т. д. Ці імена включають температурний коефіцієнт (α). У стандарті IEC/EN 60384-8/21, температурний коефіцієнт і толерантність замінено літерним кодом (див. таблицю).

Class 1-ceramic capacitors
Ceramic names, temperature coefficients α, α tolerances and letter codes for α
referring to IEC/EN 60384-8/21 and EIA-RS-198
Ceramic
names
Temperature
coefficient α
10−6 /K
α-Tolerance
10−6 /K
Sub-
class
IEC/ EN-
letter
code
EIA
letter
code
P100 100 ±30 1B AG M7G
NP0 0 ±30 1B CG C0G
N33 −33 ±30 1B HG H2G
N75 −75 ±30 1B LG L2G
N150 −150 ±60 1B PH P2H
N220 −220 ±60 1B RH R2H
N330 −330 ±60 1B SH S2H
N470 -470 ±60 1B TH T2H
N750 −750 ±120 1B UJ U2J
N1000 −1000 ±250 1F QK Q3K
N1500 −1500 ±250 1F VK P3K

Тип 2[ред. | ред. код]

Class 2 ceramic capacitors
Code system regarding to EIA RS-198 for some temperature ranges and inherent change of capacitance
Символьний код

Нижній робочий діапазон температур.

Цифровий код

Верхній діапазон температур.

Символьний код
Зміна ємності в діапазоні температур.
X = −55 °C (−67 °F) 4 = +65 °C (+149 °F) P = ±10 %
Y = −30 °C (−22 °F) 5 = +85 °C (+185 °F) R = ±15 %
Z = +10 °C (+50 °F) 6 = +105 °C (+221 °F) S = ±22 %
  7 = +125 °C (+257 °F) T = +22/−33 %
  8 = +150 °C (+302 °F) U = +22/−56 %
  9 = +200 °C (+392 °F) V = +22/−82 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Конденсаторы [Архівовано 19 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Классификация и система условных обозначений конденсаторов. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 18 грудня 2013. 

Див. також[ред. | ред. код]