Кенаса — Вікіпедія

Караїмська кенаса у Луцьку
Інтер'єр Малої караїмської кенаси в Євпаторії

Кена́са — молитовний будинок караїмів, який звичайно звуть караїмською синагогою, проте самі караїми його називають «кенаса́» («кенеса», «кенасса») або «бет гаккенесет (івр. בית הכנסת‎) або Бейт-кнесет», що означає «будинок зборів». За плануванням та обстановкою кенаси близькі до синагог юдеїв-равіністів.

Архітектура[ред. | ред. код]

Усі караїмські кенаси мають орієнтацію з півночі на південь.

Азар — присінок або коридор (у північній частині будинку), де збираються літні люди перед молитвою.

Внутрішній простір храму розділено на три частини:

  1. мошав-зекенім (івр. מושב זקנים‎) (тобто сидіння для старших) — частина самої кенаси, де під низькою стелею знаходяться дерев'яні лавки, на яких під час молитви сидять люди похилого віку і хворі; над цим місцем нависає другий ярус для жінок, які дивляться на чиниться богослужіння крізь вікна з ґратами у вигляді досить рідкісних сіток, залишаючись невидимими для чоловіків;
  2. шулхан (івр. שולחן‎) — центральна, найбільша частина храму, призначена для чоловіків молодшого віку та хлопчиків, де вони стоячи моляться;
  3. гехал (івр. היכל‎) (вівтар) — піднесене місце (в південній частині будівлі), де газзан (івр. חזן‎) (священнослужитель) здійснює богослужіння перед так званим «Арон Га-кодеш» (івр. ארון הקודש‎) (священний ковчег, сховище сувоїв Тори).
фото караїмської кенаси у Харкові
Караїмська кенаса у Харкові
фото караїмської кенаси в Чуфут-Кале
Караїмська кенаса в Чуфут-Кале

Раніше уся підлога в центральній частині кенаси була заслана килимами, тому що значна частина богослужіння, за встановленими стародавніми караїмськими вченими правилами відбувається на колінах. Зараз центральна частина звичайно має лави.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Кенаса // Українська Релігієзнавча Енциклопедія