Кейт Вінслет — Вікіпедія

Кейт Вінслет
англ. Kate Winslet
Ім'я при народженні	англ. Kate Elizabeth Winslet
Народилася	5 жовтня 1975(1975-10-05) (48 років) Редінг, Велика Британія
Громадянство	Велика Британія[3][4]
Діяльність	акторка, співачка
Alma mater	Redroofs Theatre Schoold[5]
Роки діяльності	1991— дотепер
Чоловік	Джим Тріплтон (1998-2001) Сем Мендес (2003-2010) Нед Рокнролл (2012-дотепер)
Діти	3
Батьки	Roger John Winsletd[6] Sally Ann Bridgesd[6]
Брати / сестри	Beth Winsletd і Joss Winsletd
IMDb	nm0000701
Нагороди та премії
«Оскар» (2009) «Золотий глобус» (2009 — двічі, 2012, 2016, 2022) «Еммі» (2011, 2021) BAFTA (1996, 2009, 2016)
Кейт Вінслет у Вікісховищі

Кейт Елі́забет Ві́нслет (англ. Kate Elizabeth Winslet; нар. 5 жовтня 1975, Редінг, Велика Британія) — англійська акторка кіно та озвучення. Володарка премії «Оскар» за найкращу жіночу роль (2009). Удостоєна п'ятьох «Золотих глобусів», трьох премій БАФТА, двох «Еммі», премії Європейської кіноакадемії, премії Гільдії кіноакторів США та «Ґреммі». Зіркові ролі — «Розум і почуття» (1995), «Титанік» (1997), «Читець» (2008).

Життєпис[ред. | ред. код]

Кейт Вінслет народилася 5 жовтня 1975 року в Редінгу, графство Беркшир, в сім'ї Роджера Вінслета і Саллі Бріджес, спадкових акторів (хоча й не зіркових: в проміжках між ролями були змушені підробляти). Сестри Кейт, Бет Вінслет і Ганна Вінслет, теж стали акторками. Рано відчувши інтерес до сцени, Кейт у віці одина́дцяти років почала вивчати основи акторської майстерності в школі «Redroofs Theatre School» (до 1992 року).

22 листопада 1998 Вінслет одружилася з помічником режисера Джимом Треплтоном, з яким познайомилася під час знімання фільму «Експрес до Марракеша» в 1997. У жовтні 2000 народила дочку Мію Гані Треплтон. Через рік пара розлучилася, у вересні 2001 Вінслет повідомила про розрив, а в листопаді підтвердила чутки про стосунки з режисером Семом Мендесом, з яким одружилася 24 травня 2003 року (церемонія одруження відбулася на острові Ангілья в Карибському морі). 22 грудня у Нью-Йорку Вінслет народила сина Джо Алфі. У березні 2010 року оголошено про розлучення Мендеса і Вінслет.^[7]. Через півтора року, на зніманні для журналу «Harper's Bazaar» Вінслет розповіла про розлучення.^[8] Пізніше повідомлялося про відносини Вінслет з манекенником Луїсом Даулером та племінником мільярдера Річарда Бренсона Недом Рокнроллом^[9], з яким акторка таємно одружилася у грудні 2012 року.^[10] Весілля планували святкувати в космосі, на судні компанії «Virgin Galactic», власником якої є Річард Бренсон. Коли точно відбудеться політ, не повідомляється.^[11]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Перший акторський досвід Кейт Вінслет отримала у 12-річному віці, знявшись у рекламі. 1991 року виконала епізодичну роль в телесеріалі «Темний час року» (Dark Season). Також на початку 90-х періодично грала в театрі.

Першою серйозною роботою стала роль Джульєтт Гальм у трилері Пітера Джексона «Небесні створіння» (1994), на яку Вінслет була обрана з 175-ти претенденток. Наступною вагомою роботою Вінслет стала мелодрама тайванського режисера Енга Лі «Розум і почуття» (1995) за мотивами однойменного роману Джейн Остін. За неї 21-річна Вінслет здобула премію БАФТА і номінацію на премію «Оскар за найкращу жіночу роль другого плану». Два наступних фільми Вінслет, що вийшли в 1996 році, теж зірвали куш. Спочатку з Крістофером Екклестоном знялася в мелодрамі «Джуд» за мотивами останнього роману Томаса Гарді, потім на запрошення Кеннета Брана втілила Офелію в «Гамлеті», екранізації трагедії Шекспіра.

Світова слава прийшла до Вінслет після головної ролі у фільмі-катастрофі Джеймса Камерона «Титанік» (1997). Вона втілила красуню-аристократку Розу, яка закохується у простого хлопця Джека, персонажа Леонардо ДіКапріо, на борту зловісного лайнера. Картина стала найкасовішим фільмом в історії (до виходу «Аватара») і завоювала 11 Оскарів, а Вінслет отримала номінацію на «Оскар».

Ставши зіркою, Вінслет стала відбирати цікавіші фільми з образами, які її надихають, незалежно від суми гонорару. Так акторка відхилила пропозицію знятися в двох мелодрамах «Закоханий Шекспір» (1998) та «Анна і король» (1999) і працювала у кількох малобюджетних картинах, наприклад «Священний дим» (1999) Джейн Кемпіон. Потім знялася в історичній драмі «Перо маркіза де Сада» (2000), де її партнерами були Джеффрі Раш та Хоакін Фенікс.

У 2000 році Вінслет взяла участь у записі альбому під назвою «Listen To the Storyteller» і отримала за нього премію Ґреммі в категорії «Найкращий мовний альбом для дітей».

Знялася у військовому трилері «Енігма» (2001), який не досяг значного успіху, що компенсувала біографічна драма «Айріс» (2001) про життя письменниці Айріс Мердок. Вінслет виконала роль Мердок у молодості, а в зрілішому віці її зіграла Джуді Денч. Обидві акторки за роль номіновані на «Оскар» і «Золотий Глобус». 2003 року сталася ще одна невдача, на екрани вийшла провалена в прокаті кримінальна драма Алана Паркера «Життя Девіда Ґейла» в парі з Кевіном Спейсі. Наступні роботи Вінслет компенсували цей провал.

2004 року зіграла у пронизливій мелодрамі Мішеля Гондрі «Вічне сяйво чистого розуму» за сценарієм Чарлі Кауфмана. За роль Клементини Вінслет отримала четверту номінацію на Оскар, номінована на БАФТА і Золотий глобус. Другим фільмом у 2004 була біографічна драма Марка Форстера «Чарівна країна» про декілька місяців з життя письменника Джеймса Баррі (Джоні Депп), протягом яких він спілкувався з дітьми Сільвії Левелін-Девіс, героїні Вінслет, і писав повість «Пітер Пен». 2005 року Вінслет виконала роль другого плану в ексцентричній музичній комедії «Романс та сигарети», режисера і сценариста Джона Туртурро.

У 2006 році Вінслет взяла участь у чотирьох проєктах. Першим стала драма «Все королівське військо» за романом Роберта Пенна Воррена, написаного за мотивами біографії губернатора Луїзіани Х'ю Лонга. Крім Вінслет провідні ролі виконали Шон Пенн, Джуд Лоу та Ентоні Гопкінс. Пізніше Вінслет з'являється в мелодрамі Тодда Філда «Як малі діти», за яку отримала п'яту номінацію на «Оскар», а також номінації на БАФТА і Золотий глобус. Також цього року Вінслет озвучила мишу Ріту в мультфільмі «Змивайся!» і разом з Камерон Діас, Джудом Лоу і Джеком Блеком знялася в романтичній комедії «Відпустка за обміном» про любовні незлагоди двох молодих жінок.

Наприкінці 2008 року вийшли одразу два великі фільми за участю Вінслет: «Читець» і «Життя спочатку». «Читець» — екранізація знаменитого однойменного роману Бернхарда Шлінка. Це історія про кохання юного німецького хлопчика і зрілої жінки, обвинуваченої у геноциді. Вінслет потрапила в проєкт останньої миті, коли Ніколь Кідман відмовилася через вагітність. За роль Вінслет нарешті отримала «Оскар», а також «Золотий глобус» і премію Гільдії акторів США. У фільмі «Життя спочатку» акторка знову з'являється з Леонардо ДіКапріо. Режисером фільму став чоловік Вінслет, Сем Мендес. За цю роль Вінслет одержала «Золотий глобус».

У 2011 Кейт Вінслет виконала головну роль у телесеріалі «Мілдред Пірс», прем'єра якого відбулася навесні 2011 року на HBO. Серіал є рімейком однойменного фільму 1945 року.

Серед подальших робіт ролі у стрічках «Зараза» (2011) Стівена Содерберга та «Різанина» (2011) Романа Полянського.

21 листопада 2012 Кейт Вінслет нагороджена «Орденом Британської імперії» за видатні заслуги в кінематографі. Нагороду вона отримала з рук Королеви Великої Британії Єлизавети ІІ.^[12]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

• Кейт Вінслет, Леонардо ДіКапріо, а також Джеймс Камерон пожертвували гроші на лікування останньої пасажирки лайнера «Титанік», 96-річної Мілвіні Дін.^[13]
• Свій Оскар Вінслет тримає у ванній кімнаті.^[14]
• В березні 2011 Кейт Вінслет знялася для британського журналу «Vogue». Знялася оголеною для журналу «Vanity Fair»^[15], для «Playboy» зніматися відмовилася.^[16]
• За результатами опитування, проведеного телекомпанією «ABC» і журналом «People», рейтинг найбільш романтичних пар в кінофільмах очолили Кейт Вінслет і Леонардо ДіКапріо за ролі у фільмі «Титанік».^[17]
• В квітні 2011 року Кейт Вінслет стала обличчям американської марки «St. John», яка славиться трикотажними речами класу люкс.^[18]
• Фотографії акторки регулярно друкуються у відомих журналах, серед яких «Vanity Fair», «ELLE», «InStyle», «Premiere France».^[19]
• У вересні 2011 року Вінслет стала героїнею осіннього номера журналу «V», в якому виступила в образі Елізабет Тейлор.^[20]
• В листопаді 2011 року Кейт Вінслет допомогла винести з пожежі 90-річну матір британського бізнесмена Річарда Бренсона,^[21] який в знак подяки подарував їй підводну екскурсію до затонулого «Титаніка.^[22] Під час цього вечора Вінслет познайомилася з племінником Бренсона — Недом Рокнроллом, з яким зав'язала стосунки.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кейт Вінслет

• Кейт Вінслет на сайті IMDb (англ.)
• Кейт Вінслет на сайті Kino-teatr.ua

У соціальних мережах Сабреддіт Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Вікісховище · Apple Music · Deezer · Genius · Last.fm · Songkick · SoundCloud · Spotify · Яндекс.Музика Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво AdoroCinema · AllCinema · AllMovie · AllMusic · Carnegie Hall linked open data · Ciné-Ressources · CineMagia · Cinémathèque québécoise · Cineuropa · Comic Vine · ČSFD · Danmarks Nationalfilmografi · Decine21.com · Deutsche Synchronkartei · Discogs · Douban · EDb · elCinema.com · elFilm · Elonet · Filmportal.de · FilmTV.it · Filmweb · Internet Movie Database · iTunes · Jaxsta · KINENOTE · KinoFilms.ua · KinoPoisk.ru · Kino-Teatr.ru · Kino-teatr.ua · Korean Movie Database · LyricsTranslate · Metacritic · MovieMeter · Musik-Sammler.de · MusicBrainz · muziekweb.nl · MyMovies.it · MyMovies.it · Okino.ua · Open Media Database · Online-Filmdatenbank · PORT.hu · Rate Your Music · Rivista del Cinematografo · Rotten Tomatoes · Scope · The Numbers · The Movie Database · Turner Classic Movies · Unifrance · Vokrug.tv · WhoSampled · Британський інститут кінематографії · Британський інститут кінематографії · КіноБаза · Кіноріум · Смотрім · Шведська база даних фільмів · The Trading Card Database · Національна портретна галерея (Лондон) · Theatricalia Генеалогія та некрополістика Genealogics.org · GeneaStar · Geni.com · The Peerage · WikiTree Література та бібліографія CoBiS · Goodreads · Hoopla · LibraryThing · Open Library Тематичні сайти Німецький літературний архів Марбах · Wolfram Language · Google Новини · Omni · Archive of Our Own · Quora · Zhihu Словники та енциклопедії Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Велика українська енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · BabelNet · Brockhaus Enzyklopädie · Cultureel Woordenboek · De Agostini · Encyclopédie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Prabook · Proleksis Encyclopedia Довідкові видання Babesdirectory · Deutsche Biographie · Evene · FemBio database · Munzinger IBA · NNDB · Open Directory Project (англ.) · Open Directory Project (нім.) · Open Directory Project (ісп.) · Open Directory Project (фр.) · TV Tropes · Французька Вікідія · Fandom (англ.) · Fandom (англ.) · Fandom (англ.) · Fandom (ісп.) · Fandom (фр.) · Fandom (фр.) · Fandom (нім.) · Fandom (польськ.) · Fandom  · Fandom (рос.) · Fandom (англ.) · Fandom (англ.) Нормативний контроль Autoritats UB: a1244595 · BIBSYS: 98061744 · BNB: WinsletKate · BNC: a10254262 · BNE: XX1177310 · BNF: 14010339s · CANTIC: 981058517335006706 · CiNii: DA13450305 · CONOR.SI: 10508131 · DBC: 87097919131041 · FAST: 395425 · Freebase: /m/0dvld · GND: 121008746 · GTAA: 1664753 · ISNI: 0000000114714803 · J9U: 987007428064705171 · KRNLK: KAC2020K4326 · LCCN: nr97024608 · LIH: LNB:BTb+;=BY · LNB: 000260869 · MAK: 9810564250605606 · NCF: ncf11902585 · NKC: xx0011595 · NLA: 944175 · NLI: 002348617 · NLP: a0000001255613 · NSK: 000456445 · NTA: 167977687 · NUKAT: n2008057256 · RERO: 02-A013994178 · RILM: 41600 · SKMASNL: vtls002800297 · SNK: 158247 · SUDOC: 06081795X · SVKKL: p0090824-Winslet-Kate-1975 · VIAF: 44496911 · WorldCat: lccn-nr97024608, lccn-nr97-024608