French
DeutschКаяґим — Вікіпедія
 | ||||
| Класифікація | ||||
|---|---|---|---|---|
| Споріднені інструменти | ||||
 Каяґим у Вікісховищі | ||||
Каяґи́м чи гаягем (кор. 伽倻琴) — традиційний корейський музичний інструмент із класу цитр. Має 12 струн (у сучасних зразках може траплятися до 25-ти струн). Близький «родич» китайського інструменту ґучжен та японської цитри кото. Асоціюється із камерною музикою та ліричними композиціями.
Історія[ред. | ред. код]
Згідно з корейською історичною хронікою Самгук Саґі (більш знаною, як «Історія Трьох Королівств») каяґим з'явився близько VI ст. н. е. в конфедерації Кая (Південна Корея). Тамтешній цар Гасіль, вражений грою на китайській цитрі гуженг, наказав придворним музи́кам і собі створити подібний інструмент на корейський лад.
Проте, під час розкопок проведених в 2005 році на території провінції Чола-Намдо (південно-західна Корея) було знайдено уламки музичних інструментів, які дозволяють появу каяґиму датувати аж I ст. н. е.[1]
Назва корейської цитри склалась не одразу. Інструмент часто іменували то «низькою цитрою» (бапгем), то «елегантністю» (пангню), чи навіть «правильною музикою» (чон-ак гаягем). Остання химерна назва з часом і скоротилась до сучасного слова «каяґим».
В XIX столітті у Кореї виник музичний напрямок під назвою санджо (буквально — «безладні мелодії») — імпровізації за участі чаньго (двобічного барабану) та удосконаленого гаяґиму (санджо каяґим). Подібний інструмент через дещо зменшені розміри, а від так і відстань між струнами, забезпечував відтворення більш швидких, танцювальних мелодій.
Будова[ред. | ред. код]
Звичайний каяґим в довжину сягає 160-ти сантиметрів, 30 см він у площі і 10 см — завтовшки. Виготовляється із цільних шматків павловнії (адамового дерева).
Санджо каяґим дещо коротший — 142 см завдовжки, й з боків та дна оздоблюється твердішими породами дерева (горіх чи каштан). Корпус плаский резонаторний (порожнинний) з двома отворами на одному із кінців.
Струн, зазвичай, дванадцять. На території Північної Кореї популярний різновид з 21 струною. Загалом, струн у сучасних інструментів може налічуватися до 25. Струни для перших каяґимів виготовляли із шовку, пізніше з'явились нейлонові (зі сталевим осердям). Сучасні цитри мають суцільні сталеві чи мідні струні (для більшої гучності).
Гра[ред. | ред. код]
Музики, зазвичай, каяґим кладуть на коліна. Ліва рука притиснена до струн, пальці перебирають, смикають чи коливальними рухами відтворюють звук; правою — щипають за струни.
Звучання каяґима м'яке та ненав'язливе.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 10 травня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
- Англійськомовний освітній ресурс присвячений Азії [Архівовано 20 квітня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Сайт та форум присвячені музичним інструментам (англ.)
- Кліпи та музика інструменту каяґим [Архівовано 29 Вересня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття про музичні інструменти. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
