Каяття — Вікіпедія

Алегорія марнославства і каяття (1616) Cornelis Cornelisz. van Haarlem, музей Страсбурга

Каяття́ — це готовність прийняти наслідки морально засуджуваних вчинків, скоєних у минулому, і взяти на себе зобов'язання не вчиняти їх знову. Цей термін також може означати публічне вираження особистого почуття каяття за провину, за яку просять прощення.[1]

Це поняття об'єднує три поняття:

  • у релігії — визнання, сповідь і зречення гріха;
  • у цивільному праві — визнання провини, яка спричинила шкоду
  • у міжнародному публічному праві — офіційне вибачення між двома державами.

Слова «каяття» і «покаяння» вживаються як синоніми.[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. КАЯТТЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua) . Процитовано 13 вересня 2023.
  2. ПОКАЯННЯ — СИНОНІМІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua) . Процитовано 13 вересня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]