French
DeutschКатеринівка (Кременецький район) — Вікіпедія
| село Катеринівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Кременецький |
| Громада | Кременецька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61020070220068572 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1421 |
| Населення | 391 |
| Територія | 2.750 км² |
| Густота населення | 142.18 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47041 |
| Телефонний код | +380 3546 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°00′20″ пн. ш. 25°53′03″ сх. д.H G O |
| Відстань до районного центру | 18 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47000,Тернопільська обл, м. Кременець, вул. Шевченка, буд. 67 |
| Карта | |
  Катеринівка | |
 Катеринівка | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Катери́нівка (до 1946 року — Катербург) — село в Україні, у Кременецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на сході району. До 2020 — адміністративний центр Катеринівської сільської ради, якій були підпорядковані села Іванківці та Рибча.
За часів Російської Імперії відносилося до Кременецького повіту Волинської губернії.
Населення — 391 особа (2001).
Історія[ред. | ред. код]
Виникло у середині XVIII ст. на місці села Вербиця, яке зруйнували татари. Граф Ю.-В. Плятер назвав містечко іменем дружини.
Катербург мала право на проведення щотижневих торгів і 2-х річних ярмарків. У кінці XIX — на поч. XX ст. Катеринівка належала російському генералові Бобрикову.
1911 p. в містечку проживали 1170 осіб.
Від січня до жовтня 1940 р. існував Катербурзький район УСРР.
Від зими 1942 року в селі було організовано гетто в якому одночасно перебувало до 400 євреїв.
Від 1940 до 1991 року Катеринівська сільська рада входила до складу Шумського району.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Кременецької міської громади[1].
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кременецького (1940—2020) району, село увійшло до складу новоутвореного Кременецького району.[2]
Релігія[ред. | ред. код]
У селі є церква святого Юрія Переможця.[3] Значна більшість громади УПЦ (МП) вирішила перейти до УПЦ КП.[4]
У вересні 2015 року відбулися зіткнення між прихожанами МП та КП, перші привозили до 200 чоловік «допомоги», конфлікт тривав 9 годин, довелося викликати міліцію[5].
22 вересня у приміщенні Кременецької районної державної адміністрації відбулася зустріч між представниками релігійних громад УПЦ МП і УПЦ КП, після якої громада УПЦ підписала договір про порядок користування храмом, що передбачає запровадження почерговості.[6] 10 грудня 2015 року в селі відбулися збори, під час яких вирішували питання про виділення земельної ділянки під будівництво храму для громади УПЦ МП[7]. У 2017 році громада УПЦ МП почала будувати новий храм, за кілька місяців основні будівельні роботи були завершені.[8]
Громада УПЦ МП збудувала нову церкву, освячену на честь святого Пантелеймона, де вперше молилася 8 вересня 2017 року[9].
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[10]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,49 | |
| російська | 0,51 |
Пам'ятники[ред. | ред. код]
Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям, встановлено меморіальну таблицю О. Лятуринській (2002).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, амбулаторія, 4 торговельні заклади, будинок для літніх людей. У 2008 році відкрився дитячий садочок та музична школа.
Влітку 2008 року на території школи були проведені розкопки, захоронень загинувших німецьких солдатів під час німецько-радянської війни.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- професор, вчений у галузі медицини Олексій Панасюк.
Проживали[ред. | ред. код]
- поетка, скульптор, писанкарка О. Лятуринська.
У Катербургу народився дідусь відомої американської співачки та хореографки Поли Абдул.[11]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Церква Катеринівка Кременецький район. decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 8 жовтня 2021.
- ↑ Володимир Мороз. Як переходить Катеринівка: емоції довкола конфесійного вибору [Архівовано 22 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Релігійно-інформаційна служба України. — 2015. — 6 липня.
- ↑ Заява Тернопільської єпархії щодо подій у с. Катеринівка Кременецького благочиння. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 23 вересня 2015.
- ↑ Вдалось вирішити міжконфесійний конфлікт у селі Катеринівка Кременецького району [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Тернопільська обласна державна адміністрація. — 2015. — 24 вересня.
- ↑ На власні очі. Храм на смітнику? Де будуватимуть нову церкву УПЦ у Катеринівці? на YouTube // Спілка православних журналістів. — 2015. — 11 грудня.
- ↑ У Катеринівці приступили до будівництва домової церкви в рамках програми «40 храмів» (відео) [Архівовано 7 липня 2017 у Wayback Machine.] / Б. а. // Украънська православна церква. — 2017. — 16 березня.
- ↑ Спілка православних журналістів, Редакция. У громади Катеринівки, чий храм захопили розкольники, тепер нова церква (ФОТО) - СПЖ 'Союз православных журналистов'. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ ethnic (28 грудня 2007). Paula Abdul. Ethnicity of Celebs | EthniCelebs.com (амер.). Процитовано 6 лютого 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Кізима Р., Клименко О. Катеринівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 51. — ISBN 966-528-199-2.
- Baliński M., Lipinski T. Starożytna Polska [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.]. — Warszawa : nakład i druk S. Orgelbranda, 1845. — T. II. — Część 2. — S. 933. (пол.)
- Дубик М. Г. Довідник про табори, тюрми та гетто на окупованій території України (1941—1944). — Київ, —2000. —С. 158
| ||||||||
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |