Катастрофа C-130 під Патікулом — Вікіпедія

Катастрофа C-130 під Патікулом
Країна	Філіппіни
Адміністративна одиниця	Голо
Місце розташування	Patikuld
Дата й час	5 липня 2021
Початкова точка маршруту	Villamor Airbased
Через	Lumbia Airportd
Пункт призначення	Jolo Airportd
Кількість тих, хто вижив	61
Кількість поранених	50
Кількість загиблих	53
Корабель	Lockheed C-130 Hercules
Оператор	Philippine Air Forced

Катастрофа C-130 військово-повітряних сил Філіппін (PAF) під Патікулом сталась 4 липня 2021 року розбився після спроби приземлитися в аеропорту Джоло в Сулу, Філіппіни.^[1] З 53 летальними випадками, з яких 50 людей були в літаку і 3 на землі, цей інцидент став найбільш смертоносною авіаційною подією у військовій історії Філіппін, четвертою за кількістю смертей на території Філіппін і другою за кількістю смертей у 2021 році після рейсу Sriwijaya Air Flight 182.^[2]

Передумови[ред. | ред. код]

В інциденті брав участь літак Lockheed C-130H Hercules ВПС Філіппін (PAF) з бортовим номером 5125.^[3] Колишній літак ВПС Сполучених Штатів, який перебував на озброєнні з лютого 1988 року, він був придбаний PAF через грант Управління США з питань співробітництва в галузі оборони та безпеки в січні 2021 року.^[4][5] Філіппінські військові стверджують, що літак був у хорошому стані та мав 11 000 годин нальоту до наступного технічного обслуговування.^[6] До катастрофи у PAF є ще три C-130; два C-130 перебувають на технічному обслуговуванні та ремонті в Португалії та один C-130 у робочому стані.^[7]

Пасажири та екіпаж[ред. | ред. код]

На момент катастрофи на борту перебували 104 військовослужбовці; у тому числі 3 пілоти та 5 інших екіпажів.^[8] 50 військовослужбовців прийшли з навчального підрозділу 4-ї піхотної дивізії Філіппінської армії з Малайбалая, Букіднон.^[9] На борту також було п'ять військових машин.^[10] Солдати на борту мали посилити 11-ту піхотну дивізію, що базується в Джоло, яка слідкує за групою Абу Сайяф, що діє в цьому районі.^[11][12]

У липні 4 січня 2021 року літак злетів з авіабази Вілламор у Пасаї та попрямував до аеродрому Лумбія в Кагаян-де-Оро . З Кагаян-де-Оро літак транспортував особовий склад до Джоло, Сулу.^[13] Об 11:30 ранок За філіппінським часом (UTC+08:00), літак розбився після спроби приземлитися в аеропорту Джоло.^[1][14][15] Літак вилетів за межі злітно-посадкової смуги, впав у сусідньому муніципалітеті Патікул і загорівся.^[16][17]

50 військовослужбовців, які перебували на борту, включно з пілотом і 3 цивільними особами на землі, загинули, а 46 осіб на борту та 4 цивільних особи на землі отримали поранення.^[18][19][20] 3 загиблих серед мирних жителів причетні до робітників кар’єру.^[21][22] Ця авіакатастрофа є найбільшою в історії авіаційною катастрофою ВПС Філіппін, перевершивши катастрофу Douglas C-47 Skytrain 1971 року у Флорідабланці, Пампанга, яка забрала життя 40 людей.^[23][24]

Примітки[ред. | ред. код]