Картаго (Коста-Рика) — Вікіпедія

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.

Місто Картаго ісп. Cartago Прапор Герб Координати 9°59′ пн. ш. 83°02′ зх. д.H G O Країна Коста-РикаКоста-Рика Провінція Картаго Внутрішній поділ Orientald, Occidentald Дата заснування 1563 Площа 152,6 км² Висота центру 1435  м Населення 177 130  (2011) Міста-побратими Толука-де-Лердо (16 серпня 2000)[1][2] Часовий пояс UTC−6 (Картаго) Поштовий індекс 30101-30106, 30801 GeoNames 3624370 OSM ↑3223054 ·R (Картаго) Офіційний сайт muni-carta.go.cr Картаго Картаго (Коста-Рика)  Картаго у Вікісховищі

Карта́го (ісп. Cartago) — місто в центральній частині Коста-Рики, адміністративний центр однойменної провінції і кантону. Населення 155 402 жителів (2007). Знаходиться на висоті 1435 м над рівнем моря, у долині Гуарко біля підніжжя вулкана Ірасу, за 24 км на схід від Сан-Хосе. Площа 125,01 км².

Топонім[ред. | ред. код]

Назва веде до початку епохи колоніальних завоювань Іспанії. У період 1540—1573 роки на території сучасної Коста-Рики, атлантичного узбережжя Нікарагуа, частини Гондурасу та Панами перебувала провінція Картаго, що входила в віце-королівство Нова Іспанія. Провінція була утворена 29 листопада 1540 року імператором Карлом V і отримала назву на честь стародавнього міста Карфаген^[3].

У міста є два прізвиська — «Стара Столиця», посилання на епоху, коли Картаго був столицею Коста-Рики, і «місто Густих туманів», завдяки туманам, які формуються в міський долині протягом більшої частини року.

Офіційний Етнохоронім містян — «карфагеняни», як називали жителів стародавнього Карфагена, хоча більш поширений і популярний термін «картагос».

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташовується в долині Гуарко між двома гірськими хребтами — Центральна Кордильєра, де знаходяться найвищі в країні вулкани Ірасу і Турріальба, і Кордильєра-де-Таламанка, де знаходиться найвища точка країни — Сьєрра-Чирріпо (3819 м на рівні моря). У долині проходить кілька невеликих річок Ревентадо, Ревентасьйон, Паломо, Гранде-де-Орос, Мачо, Тірібі, Пакуаре і Чирріпо. Основна річка — Ревентасьйон.

Клімат[ред. | ред. код]

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — травень із середньою температурою 20.6 °C (69.1 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 17.7 °С (63.9 °F).^[4]

Історія[ред. | ред. код]

З моменту заснування іспанським конкістадором Хуаном Васкес де Коронадо в 1563 році місто було резиденцією іспанських губернаторів і вважався столицею Коста-Рики аж до 1823 року, коли столиця була перенесена в Сан-Хосе.

Місто неодноразово руйнувалося землетрусами. Перше відбулося в 1822 році. Вдруге 2 вересня 1841 року землетрус повністю зруйнував місто, хоча жертв було відносно небагато — 16 осіб. Новий землетрус, стався 4 травня 1910 року, знову викликало великі руйнування і цього разу спричинило сотні смертей і безліч поранених.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Головною визначною пам'яткою міста є Басиліке де Нуестра-Сеньйора-де-лос-Анхелес (Базиліка Богоматері ангелів) виконана у візантійському і колоніальному стилі^[5]. Базиліка вважається святилищем Коста-Рики. За легендою, 400 років тому індіанська дівчина знайшла тут кам'яну постать Богоматері. Це було сприйнято знаком згори і закликом до будівництва храму. Зараз фігурка Богоматері знаходиться у вівтарі храму, через темний колір каменю її називають Ла-негренят. Щоб їй поклонитися люди з'їжджаються з усієї Коста-Рики, а також з Нікарагуа та Панами.

Галерея[ред. | ред. код]

• 
  Базиліка де Нуестра-Сеньйора-де-лос-Анхелес вночі
• 
  Стара залізнична станція
• 
  Єпархіальний собор

Примітки[ред. | ред. код]