Карс (вілаєт) — Вікіпедія

Карський вілаєт або Карс-Чилдирський вілаєт — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії, що була утворена 1875 року з частини Ерзурумського вілаєту. Внаслідок поразки Османської імперії від Російської імперії припинило існування у 1878 році.

Історія[ред. | ред. код]

Протягом 1580—1824 років існував в якості самостійного еялету. У 1824 році увійшов до складу Ерзурумського еялету, що у 1867 році став вілаєтом. Напередодні можливої війни з Росією султанській уряд вирішив реформувати свої провінції на Кавказі для більш якісного керування та захисту. У 1875 році утворено Карський вілаєт.

Він став базою османських військ під час війни з російською імперією 1877—1878 років. На території вілаєту відбулася вирішальна Аладжинська битва, в якій турки зазнали поразки. В результаті Карський вілаєт було захоплено. За рішенням берлінського конгресу 1878 року увійшов до складу Російської імперії. Після цього перетворено на Карську область.

Структура[ред. | ред. код]

Відновлено колишні санджаки Карс, Гьопе, Арпачай, Кехран, Чилдир.

Населення[ред. | ред. код]

Точні відомості відсутні. Втім більшість складали вірмени, значний відсоток мали турки, курди і туркомани. Мешкали тут кавказькі греки.

Джерела[ред. | ред. код]

• Krikorian, Mesrob K (1977). Armenians in the Service of the Ottoman Empire: 1860—1908. Routledge. p. 39. ISBN 978-0-7100-8564-1.
• The Columbia Electronic Encyclopedia. Copyright © 2013, Columbia University Press. Licensed from Columbia University Press.