Каменяр — Вікіпедія

Каменяр
Сфера діяльності	каменярство і обробка каменюd
Код професії ISCO-08	7113
Код заняття ISCO	2452 і 7122
Каменяр у Вікісховищі

Каменя́р — робітник, що обтісує каміння^[1].

Також «каменярем» часто неправильно зовуть муляра^[1][2][3][4].

Історія[ред. | ред. код]

Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2017)

Професія каменяра з'явилася, коли люди почали кам'яне будівництво. У Давньому Єгипті за часів будування пірамід каменярі були незамінні. А ще їх сильно поважали, бо гадали, що каменярі чарівники. Люди так вважали тому що, як можна з такою точністю зробити ідеальні блоки, деталі і т.д.^{[джерело?]}

Сучасність[ред. | ред. код]

У теперішній час ручне оброблення каменю майже не застосовується. Видобування каменю, розпиляння його на блоки та їх оброблення проводяться спеціальними машинами.

Каменярський інструмент[ред. | ред. код]

• Бучарда (зубчастий киур) — молоток з насічкою на бійчиках.
• Закольник — молот зі скошеними боками (у вигляди призми). Уживається для сколювання країв брил.
• Киянка — металевий молоток вагою 1,8–4,5 кг, призначений для роботи з долотом. Для м'яких порід або для тонкого оброблення каменю уживається дерев'яна киянка.
• Кирка-молот (кувалда, балда) — молот, загострений на дві грані, вагою понад 4,5 кг. Уживається для первісного, грубого оброблення.
• Кирка-киур (клевець) — молот, загострений на чотири грані, вагою до 4 кг. Заміняє долото з киянкою.
• Кирка-тесовик — інструмент у вигляді невеличкої легкої кирки-мотики. Один дзьоб загострено на чотири грані, другий на пласку лопаточку.
• Кутник — інструмент для дотримування прямоти кутів.
• Скарпель — каменярське долото, різець з широким наконечником. Різальна крайка може бути як рівною, так і з зубчиками.
• Шпунт — долото круглого перерізу з чотиригранним наконечником. Уживаються також грановані шпунти.

Інші значення[ред. | ред. код]

• Також каменярем зоветься робітник каменярні (каменоломні) або кам'яного кар'єру, який видобуває каміння (інші назви «каменолом», «каменотес»), взагалі робітник, який рубає камінь^[1]. Саме з ними видатний український поет Іван Франко порівняв себе, написавши вірш «Каменярі».
• «Каменяр» («Великий Каменяр») — прізвисько Івана Франка.
• У сучасній українській мові «каменярами» часто неправильно зовуть мулярів^[4], що є зближенням з рос. каменщик.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Тетяна Чаговець. Із спостережень над народним каменярством кінця ХІХ — початку XX століть [Архівовано 30 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Обработка природных каменных материалов [Архівовано 11 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

Література[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каменяр

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.