Казахська Радянська Соціалістична Республіка — Вікіпедія

Казахська Радянська Соціалістична Республіка рос. Казахская Советская Социалистическая Республика каз. Қазақ Кеңестік Социалистік Республикасы
1936 – 1991
Прапор Герб
Гімн Гімн Казахської РСР
Столиця	Алма-Ата
Мови	казахська, російська
Форма правління	Радянська республіка
Історія
- Засновано	5 грудня 1936
- В СРСР	30 грудня 1922, як Киргизька АРСР
- Ліквідовано	16 грудня 1991
Площа	2 717 000 км2
Населення
-	16 711 000 осіб
Густота	6,2 осіб/км²
Валюта	Радянський карбованець
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Казахська Радянська Соціалістична Республіка

Казахська Радянська Соціалістична Республіка — одна з республік СРСР. Тепер незалежний Казахстан.

Історія[ред. | ред. код]

Лідери Алаш-Орди спочатку виступали проти більшовиків під час Громадянської війни (1918–1921). Пізніше казахські націоналісти досягли компромісу з більшовиками^{[джерело?]}, отримавши гарантії збереження Казахської автономії. У 1920 р. територія Казахстану була проголошена автономною соціалістичною республікою. Казахська національна еліта, що складалася переважно з лідерів Алаш-Орди, увійшла до складу місцевих органів влади^{[джерело?]}.

На початку 1920-х років країна пережила жахливий голод, який забрав життя від 1 до 3 мільйонів казахів.

26 серпня 1920 ВЦВК та Раднарком РРФСР прийняли декрет «Про утворення Автономної Киргизької Соціалістичної Радянської Республіки» у складі РРСФР зі столицею у м. Оренбург до якої увійшли території Акмолинської, Семипалатинської, Тургайської, Уральської областей, а також населені казахами частини Закаспійської області та Астраханської і Оренбурзької губерній^[1]. Після заснування СРСР (1922–1923) Казахстан був включений до нього як Киргизька Автономна Соціалістична Радянська Республіка (АСРР).

Ця назва залишалася за республікою до 1925 року. У квітні 1925 року рішенням 5-го Всеказакського з'їзду Рад Киргизька АСРР була перейменована на Казакську Автономну Соціалістичну Радянську Республіку^[2] (Див. Карту азійської частини С. Р.С.Р). Столиця була переведена із Оренбурга до Кзил-Орди, що залишалась адміністративним центром Казакської АСРР у 1925–1928 роках. Потім столиця була переведена до Алма-Ати.^[3] У 1936 р. Казахська АСРР була перетворена в Радянську Соціалістичну Республіку (РСР) у складі Радянського Союзу.

У 1928 р. радянська влада відсторонила усіх казахських лідерів від управління у місцевих органах влади. Була запущена програма колективізації сільського господарства, що передбачала конфіскацію майна і об'єднання всіх орних земель у колективні й радянські господарства (колгоспи і радгоспи). Казахська культура і спосіб життя були фактично зруйновані в результаті державної програми насильницького розселення казахів.

У 1950-х роках Микита Хрущов почав здійснювати державну кампанію з освоєння цілинних земель, метою якої була культивація просторих земельних площ північного Казахстану і південно-західного Сибіру. Незважаючи на загальний провал програми, її результатом стало швидке перетворення північних пасовищних рівнин Казахської республіки на сільськогосподарські угіддя, спеціалізовані на пшениці та інших зернових культурах. Також у 1950-х рр. в східній і центральній частині Казахської РСР був заснований космічний центр — Космодром Байконур. Крім того, створювалися полігони для ядерних випробувань поблизу м. Семипалатинськ (зараз Семей) на сході і величезні промислові зони на півночі та сході республіки.

У 1986 р. першим секретарем Комуністичної партії Казахстану був призначений росіянин Геннадій Колбін. Це викликало бурю протестів тисяч казахстанців в Алмати, які виступали проти зміщення з посади Дінмухамеда Кунаєва, керівника республіки з 1960-х років. Дані про точну кількість людей, загиблих під час заколоту 16 грудня 1986 року, коли тисячі молодих людей (переважно студентів) вийшли з протестом на центральну площу Алмати, досі не відомі.

У 1989 р. Колбіна було переведено до Москви і на посаду першого секретаря Компартії Казахстану було призначено Нурсултана Назарбаєва. У березні 1990 р. Верховна Рада Казахської РСР (законодавчий орган республіки) обрала Назарбаєва на посаду першого президента Казахської республіки. У грудні 1991 р. Назарбаєв здобув беззаперечну перемогу на перших демократичних президентських виборах республіки, набравши 95 відсотків голосів. Незалежність Казахстану була проголошена трохи пізніше у тому ж місяці, незадовго до розпаду СРСР.

Голод 1932–1933 років[ред. | ред. код]

Голод 1932–1933 років — голод в сільських районах КазССР. Масова загибель сільського населення Казахстану, переважну більшість якого становили казахи (1,5 млн осіб).

Наука[ред. | ред. код]

У республіці в свій час працювала Академія наук Казахської РСР.

Див. також[ред. | ред. код]

• Історія Казахстану
• СРСР
• Адміністративний поділ СРСР

Виноски[ред. | ред. код]

Словники та енциклопедії Велика норвезька енциклопедія Нормативний контроль Freebase: /m/01c9zr · J9U: 987007548069605171

п о р Союз Радянських Соціалістичних Республік На 1991 Азербайджанська РСР • Білоруська РСР • Вірменська РСР • Грузинська РСР • Естонська РСР • Казахська РСР • Киргизька РСР • Латвійська РСР • Литовська РСР • Молдавська РСР • Російська РФСР • Таджицька РСР • Туркменська РСР • Узбецька РСР • Українська РСР Скасовані Бухарська НРР (1920–1924) • Бухарська СРР (1924) • Закавказька СФРР (1922–1936) • Карело-Фінська РСР (1940–1956) • Хорезмська НРР (1920–1923) • Хорезмська СРР (1923–1924)

п о р Історичні державни, що існували на території сучасного Казахстану Стародавній світ Андроновська культура, Саки VIII — III до н.е. Масагети VIII — III до н.е. Усунь III до н.е. — III Кангюй III до н.е. — IV Сармати VII до н.е. — IV Гуни 370—469 Жужанський каганат 402—552 Ефталіти до 565 Юебань 160—490 Гаоцзюй 480—540 Раннє середньовіччя Тюркський каганат 552—603 Західний тюркський каганат 603—704 Тюргеський каганат 704—756 Карлуцький каганат 756—940 Кангарський союз 659—750 Хозарський каганат 650—969 Кимацький каганат 750—1035 Огузька держава 756—1055 Карлуцьке ханство 960—1224 Караханідська держава 942—1212 Західнокараханідське ханство 1042—1212 Східнокараханідське ханство 1042—1212 Каракитайське ханство 1128—1213 Кипчацький каганат 1030—1219 Хорезмська імперія 1097—1231 Найманське ханство 1210—1218 Пізнє середньовіччя Монгольська імперія 1205—1291 Золота Орда 1224—1242 Чагатайський улус 1224—1346 Уґедейський улус 1224—1242 Золота Орда 1242—1481 Улус Орда-Іхена 1227—1309 Улус Шибана 1227—1280 Біла Орда 1309—1446 Синя Орда 1227—1280 Ханство Абулхаїра 1428—1598 Ногайська орда 1440—1634 Мангістауське ханство 1362—1375 Сигнакський улус 1340—1446 Могулістан 1346—1706 Ташкентська держава 1501—1627 Від ханства до жузів і Букеєвської Орди Казахське ханство 1465—1847 Старший жуз 1715—1822 Середній жуз 1715—1822 Молодший жуз 1715—1731 Букеєвська орда 1801—1872 У складі Російської імперії Алашська автономія 1917—1920 Радянська Росія 1920—1922 Новітня історія Киргизька АРСР 1920—1925 Казахська АРСР 1925—1936 Казахська РСР 1936—1991 Республіка Казахстан з 1991