Кабала (значення) — Вікіпедія

Кабала — (від араб. угода, зобов'язання, від євр. qabbalah прийняття, переказ)

Значення[ред. | ред. код]

  • Кабала (вчення) — знання про будову людини та світу в юдаїзмі.
  • Кабала (боргове зобов'язання) - у Київській Русі та Московській державі XIV-XVIII ст. (з XVI ст. у письмовій формі), що призводило до особистої залежності боржника від позикодавця.
  • Кабала (рабство) - особливий вид рабства на Русі в XIV-XVI ст.- довічна залежність, що поставала внаслідок боргового зобов'язання.

"Прагнення придбати знаряддя виробництва, яких бракувало, або худобу примушувало смерда йти в кабалу до феодала" (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 448).[1]

  • Кабала (ст.) (від пол. kabała - ворожба, kłaść kabałę — ворожити на картах) - на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. кабалою називали ворожбу на картах з метою передбачити майбутнє.

"Бесіду з моєю сусідкою, се є ясноволосою красавичкою, розпочав я про кабалу, котрій она перед обідом так цікаво приглядала ся. Я питав єї, чи она уміє класти кабалу, чи вірить в ню і чи уживає коли сего способу, щоб розвідати будучність" (І. Матієв, Б., 1895, 16, 2)

  • Кабала (перен.) - повна залежність, гніт, кормига, рабство, ярмо, неволя, кайдани, поневолення.

"Він був ковалевим челядником і власної хати не мав, а жив у кабалі" (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 516). [2]

  • Кабала (екон.) - вид економічної залежності, коли боржник не в змозі повернути борг і тому змушений відшкодувати його запорукою майна, відпрацюванням чи виплатою підвищених. (Словник бізнес термінів) [3]

Населені пункти[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. КАБАЛА - тлумачення, орфографія, новий правопис онлайн. slovnyk.ua. Процитовано 16 листопада 2023.
  2. кабала — Словник синонімів Караванського. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 16 листопада 2023.
  3. Словарь бизнес терминов онлайн. rus-business-terms.slovaronline.com. Процитовано 16 листопада 2023.
  4. Кабала (значення) — стаття з Ираника. M. L. Chaumont
  5. С. В. Юшков. К вопросу о границах древней Албании / Борис Дмитриевич Греков, Аркадий Лаврович Сидоров, Институт истории (Академия наук СССР). — Исторические записки, Объемы 1-2.: Издательство Академии наук СССР, 1937. — С. 134
  6. БСЭ. Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 14 лютого 2020.