French
DeutschЙозеф фон Радовіц — Вікіпедія
| Йозеф фон Радовіц | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народився | 29 липня 1899[1] Франкфурт-на-Майні, Вісбаден[d], Гессен-Нассау, Королівство Пруссія, Німецька імперія | ||||||||||||
| Помер | 31 травня 1956 (56 років) Бад-Вісзее, Місбах, Верхня Баварія, Баварія, ФРН | ||||||||||||
| Країна |  Німеччина | ||||||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | ||||||||||||
| Знання мов | німецька | ||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | ||||||||||||
| Військове звання |  Генерал-лейтенант | ||||||||||||
| Автограф |  | ||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||
Йозеф фон Радовіц (нім. Joseph «Josef» von Radowitz; 29 липня 1899, Франкфурт-на-Майні — 1 червня 1956, Бад-Вісзее) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям.
Біографія[ред. | ред. код]
Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив у кавалерії. З 26 серпня 1939 року — командир 168-го розвідувального батальйону. Учасник Польської кампанії. З 7 березня 1940 року — аб'ютант штабу 3-го армійського корпусу. Учасник Французької кампанії і боїв на радянсько-німецькому фронті. 1 квітня 1942 року переведений у штаб 2-ї танкової армії, 1 квітня 1943 року зарахований в резерв. З 26 червня 1943 до 16 квітня 1944 року — командир 128-го моторизованого полку 23-ї танкової дивізії. З 9 червня 1944 року — командир 23-ї танкової дивізії. Відзначився у боях на Віслі. 8 травня 1945 року здався британським військам в Штирії.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Залізний хрест 2-го класу
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
- Застібка до Залізного хреста 2-го класу (6 жовтня 1939)
- Залізний хрест 1-го класу (26 червня 1940)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (8 серпня 1942)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному (19 жовтня 1943)
- Нагрудний знак «За танкову атаку» в бронзі (21 листопада 1943)
- Німецький хрест в золоті (29 лютого 1944) — як оберст і командир 128-го моторизованого полку.
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- Хрест (17 вересня 1944) — як оберст і командир 23-ї танкової дивізії.
- Дубове листя (№ 882; 9 травня 1945) — як генерал-лейтенант і командир 23-ї танкової дивізії.
- Відзначений у Вермахтберіхт (7 жовтня 1944)
Література[ред. | ред. код]
- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ TracesOfWar