Зріджений нафтовий газ — Вікіпедія

Зріджений нафтовий газ
Зображення
Маса 58 ± 1 атомна одиниця маси[1] і 42 ± 1 атомна одиниця маси[1]
Тиск насиченої пари 1 ± 1 атмосфера[1]
Ідентифікатор PGCH 0679
Часове середнє значення межі допустимого впливу 1800 ± 1 mg/m³[1]
IDLH 3440 ± 1 mg/m³[2] і 4740 ± 1 mg/m³[2]
CMNS: Зріджений нафтовий газ у Вікісховищі

Зріджений нафтовий газ (ЗНГ), також Скраплений нафтовий газ (рос. сжиженный нефтяной газ; англ. LPG (liquefied petroleum gas); нім. verflüssigtes Erdölbegleitgas) — очищений і підготовлений нафтовий газ, переведений під впливом високого тиску в рідинний стан (переважно пропан і бутан) для полегшення зберігання та перевезення. Також часто називають скрапленим вуглеводневим газом.

Складається головним чином з важких газів пропану і бутану й незначної кількості (близько 1 %) ненасичених вуглеводнів. У такій формі гази зберігаються на нафто- і газопереробних підприємствах; застосовуються в побуті для опалювання, підігріву води та приготування їжі; і на автомобільному транспорті — як паливо[3].

Властивості[ред. | ред. код]

Залежність густини парової та рідкої фаз компонентів скрапленого вуглеводневого газу від температури
Залежність густини парової та рідкої фаз компонентів скрапленого вуглеводневого газу від температури

ЗНГ має ряд властивостей, що істотно впливають на виконання вимірювання його кількості у резервуарах. Наприклад, при зберіганні у резервуарі під тиском — ЗНГ є двофазною системою «рідина-пар». Зміна температури, тиску, складу або кількості ЗНГ в системі супроводжується перерозподілом ЗНГ між рідкою і паровою фазами (і навпаки). Вода розчиняється як у рідкій, так і в паровій фазі ЗНГ. При цьому вода конденсується при зниженні температури і накопичується на дні резервуара. Крім того, наявність води в ЗНГ може привести до її замерзання і утворення кристалогідратів. Таким чином, постійні фазові переходи рідкої і парової фаз зумовлюють значні зміни рівня в резервуарах і необхідність безперервного контролю рівня, температури і тиску. Густина ЗНГ значно і нелінійно залежить від температури і складу суміші[4].

Правила безпеки та запобіжні заходи при роботі зі ЗНГ[ред. | ред. код]

Потрібно звернути особливу увагу на ризик виникнення пожежі та вибуху під час роботи з ЗНГ, а також на те, що він становить загрозу для здоров'я в разі вдихання надмірної кількості його випаровувань[3]. За наявності витоку великих обсягів ЗНГ, за його концентрації в повітрі приблизно від 2 % (V/V) до 10 % (V/V), ЗНГ утворює з повітрям легкозаймисті суміші, а недотримання вимог протипожежної безпеки може привести до аварій та інших тяжких наслідків. Окрім того, ЗНГ у рідкому стані може спричинити холодні опіки шкіри. Під час роботи з ним потрібно вдягати захисний одяг, рукавиці та захисні окуляри. Потрібно уникати непередбаченого вдихання парів ЗНГ.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г http://www.cdc.gov/niosh/npg/npgd0679.html
  2. а б http://www.cdc.gov/niosh/npg/npgd0674.html
  3. а б ДСТУ EN 589:2017 Палива автомобільні. Газ нафтовий скраплений. Технічні вимоги та методи контролювання (EN 589:2008+A1:2012, IDT).
  4. Zivenko, Oleksiy (2019). LPG ACCOUNTING SPECIFICITY DURING ITS STORAGE AND TRANSPORTATION. Measuring Equipment and Metrology (англ.). Т. 80, № 3. с. 21—27. doi:10.23939/istcmtm2019.03.021. ISSN 0368-6418. Процитовано 27 листопада 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Українська нафтогазова енциклопедія / за загальною редакцією В. С. Іванишина. — Львів : Сполом, 2016. — 603 с. : іл., табл. — ISBN 9789669191403.