French
DeutschВіроломство образів — Вікіпедія
«Віроломство образів» (фр. La trahison des images, 1928—1929) — картина бельгійського художника-сюрреаліста Рене Маґрітта. Одна з головних сюрреалістичних картин поряд з «Постійністю пам'яті» Сальвадора Далі.
Композиція[ред. | ред. код]
На картині зображена курильна люлька, під якою рукописно виведено напис «Це не люлька» (фр. Ceci n’est pas une pipe). Напис здається суперечливим, але фактично правильним. Картина із зображенням люльки — це не сама люлька, а її образ[1]. Текст і зображення навмисно суперечать один одному, проте напис, по суті, теж є зображенням і складає з люлькою одне ціле[2].
Малюнок виконано, як ілюстрацію для дитячої книжки чи рекламу, що зумовлено професією Маґрітта, який в молодості малював рекламу[1].
Погоджуючись із швейцарським семіотиком Фердинаном де Соссюром, Маґрітт таким чином стверджує, що річ і її назва мають довільний зв'язок. Картина застерігає глядачів від створення надто легких зв'язків між мистецтвом (або мовою) і фізичною сферою[2].
Історія[ред. | ред. код]
Маґрітт, ймовірно, запозичив мотив люльки з книги Ле Корбюзьє «Назустріч архітектурі» (1923), оскільки він був його шанувальником. Однак його також міг надихнути комічний напис із художньої галереї «Ceci n'est pas de l'Art» (Це не мистецтво)[3].
Картина є предметом аналізу в книзі французького філософа Мішеля Фуко[3]. Як писав Фуко, зміст слів та мови можуть бути довільними та умовними, а отже нефункціональними та оманливими. Це суперечить структуралізму, який стверджує про метафізичний зв'язок слова та образу, який воно позначає[2].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б The Treachery of Images, 1929 by Rene Magritte. www.renemagritte.org. Процитовано 14 січня 2024.
- ↑ а б в John, Sean (27 вересня 2016). The Treachery of Images. Medium (англ.). Процитовано 14 січня 2024.
- ↑ а б Stańska, Zuzanna (21 листопада 2023). Masterpiece Story: The Treachery of Images by René Magritte. DailyArt Magazine (амер.). Процитовано 14 січня 2024.