Змінні типу RR Ліри — Вікіпедія

Змі́нні ти́пу RR Лі́ри — тип пульсуючих змінних зір, гігантів спектральних класів A—F, що мають порівняно стабільні криві блиску з періодом 0,2—1,2 доби. Зміна блиску відбувається подібно до класичних цефеїд, але з меншими періодами, тому тривалий час їх називали короткоперіодичними цефеїдами. Наразі використання цього нестрогого терміну не рекомендується, оскільки зорі відрізняються віком, розташуванням на діаграмі Герцшпрунга — Рассела та стадією еволюції.

Температура зовнішніх шарів — 6400—7600°К, абсолютна зоряна величина — 0,5m—1m (тобто, вони у 40-50 раз яскравіші Сонця), маса — трохи більше половини сонячної маси. На діаграмі Герцшпрунга-Рассела вони перебувають на горизонтальному відгалуженні, у місці його перетину зі смугою нестабільності. Це старі зорі, що подолали значну частину еволюційного шляху (на головній послідовності).

Історія[ред. | ред. код]

Перші змінні такого типу відкрив Бейлі 1895 року. Пізніше було виявлено, що деякі кулясті скупчення містять сотні таких зір. Наприклад, одне з найбільших кулястих скупчень Мессьє 3 містить 186 змінних RR Ліри (враховуються лише зорі з відомими періодами). Втім, вони трапляються і в галактичному диску. У четвертому виданні «Загального каталогу змінних зір» (ЗКЗЗ, 1985) міститься понад 6 тисяч таких змінних, вони становлять найчисленніший тип змінності.

Класифікація[ред. | ред. код]

За формою кривих блиску зорі цього типу спочатку поділяли на три підтипи: RRa, RRb, RRc. Основний критерій — асиметрія кривої блиску e, яка вимірюється як співвідношення висхідної гілки до загального періоду.

  • RRa (0,1 < e < 0,2) — дуже різкий підйом блиску, тривалий спад (більш, ніж уп'ятеро довший); амплітуда змін — 1,5m—2mV;
  • RRb (0,2 < e < 0,3) — підйом блиску досить різкий, спад триває утричі—вп'ятеро довше; амплітуди дещо менші, періоди — довші;

Між типами RRa та RRb немає чіткої межі — із зростанням періоду крива блиску стає більш симетричною, амплітуда зменшується. Сучасні класифікації[1] поєднують їх в один підтип, який позначають RRab[2].

RRc (0,4 < e < 0,5) — крива блиску майже симетрична (синусоїдальна); періоди короткі (0,2—0,4 доби), амплітуда невелика (< 0,8mV)[3]. Теорії зоряних пульсацій пояснюють суттєві відмінності між підтипами тим, що RRab пульсують в основному тоні, а RRc — у першій його гармоніці.

Пізніше було виявлено деяку кількість зір, що пульсують одночасно в двох модах. У ЗКЗЗ такі об'єкти класифікують до підтипу RR(B)[4]. В англомовній літературі для них застосовують позначення RRd[5].

У деяких змінних типу RR Ліри спостерігається ефект Блажка — зміни періоду та форми кривої блиску, що теж мають періодичний характер.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ GCVS Variability Types [Архівовано 11 травня 2015 у Wayback Machine.] Sternberg Astronomical Institute, Moscow, Russia (англ.)
  2. ↑ GSVS Query forms: RR Lyr. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 19 червня 2010.
  3. ↑ GSVS Query forms: SX UMa. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 червня 2010.
  4. ↑ GSVS Query forms: AQ Leo. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 19 червня 2010.
  5. ↑ Smith, Horace A. RR Lyrae Stars. — Cambridge University Press, 1995. — P. 111. — (Cambridge astrophisics series) — ISBN 0-521-32180-8. (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Н.Н Самусь. Переменные звёзды разд. 2.5. Переменные типа RR Лиры // Учебное пособие по курсу "Астрономия". (рос.)
  2. Зорі типу RR Ліри // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 180-181. — ISBN 966-613-263-X.
Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Змінні_типу_RR_Ліри&oldid=37860723