Злочинність в Антарктиді — Вікіпедія

Хоча злочинність в Антарктиді порівняно рідкісна,[1] ізоляція та нудьга негативно впливає на людей, що може призвести до злочину.[2] Алкоголізм є проблемою на континенті, що призводила до сутичок та непристойної поведінки.[3] Інші види злочинів, які відбулися в Антарктиді, включають вживання наркотичних речовин, тортури та вбивство дикої природи, гонки на мотоциклах по екологічно вразливих районах, напади із холодною зброєю, замахи на вбивство та підпали. Також були повідомлення про сексуальні домагання.[4]

Пограбування рідкісні, тому що люди не можуть принести багато в Антарктиду, і гроші майже не використовуються.[3]

Відповідно до Договору про Антарктику 1959 року, особи, звинувачені у тяжких злочинах на науково-дослідних базах Антарктиди, підпорядковуються юрисдикції своєї країни.[3]

Національні закони, що застосовуються до злочинів в Антарктиді[ред. | ред. код]

Південна Африка[ред. | ред. код]

Громадяни Південної Африки в Антарктиді підпадають під дію законодавства Південної Африки відповідно до Закону про громадян Південної Африки в Антарктиді 1962 року. Згідно з цим актом, Антарктида вважається підпорядкованою суду магістрату в Кейптауні .[5]

Об'єднане Королівство[ред. | ред. код]

Розділ 5 Закону про Антарктичний договір 1967 р. поширює закони кожної частини Сполученого Королівства на членів і спостерігачів британських антарктичних експедицій. Закон про застосування певних злочинів проти дикої природи поширюється на всіх громадян Великої Британії в розділі 1.

Сполучені Штати[ред. | ред. код]

Закон про всебічний контроль над злочинністю 1984 р. (Введений в дію 12 жовтня 1984 р.) охоплює злочини, вчинені американцями, або злочини, вчинені проти американців.[6] Будь-який американець, який перебуває за межами США, але не перебуває в іншій країні, все ще підпадає під дію певних законів США. Усі американці, які вчинили злочин, і будь-який іноземець, який вчинив злочин проти американця за межами суверенної держави, підлягають кримінальному переслідуванню у федеральному суді США. Сюди входять міжнародні води та Антарктида.

Закон про всебічний контроль над злочинністю 1984 р., включає в себе: вбивства, каліцтво, зґвалтування, підпал, державну зраду, підкуп федерального чиновника тощо.

Список злочинів, здійснених в Антарктиді[ред. | ред. код]

1959 — станція Восток, тодішня радянська дослідницька станція, що знаходиться на Землі Принцеси Єлизавети, стала ареною бійки між двома вченими внаслідок суперечки під час гри в шахи.[7][2][8] Коли один із них програв гру, він настільки розлютився, що напав на іншого із льодороубом . За деякими джерелами, це було вбивство хоча інші джерела стверджують, що напад не був смертельним.[9] Після цього шахові ігри були заборонені на радянських / російських станціях Антарктики.

Жовтень 1981 р. — була здійснила спробу підпалу каплиці на американській дослідницькій станції Мак-Мердо. Члени зимового екіпажу, які перебували в стані алкогольного сп'яніння, вночі підпалила каплицю, для того, щоб їх відправили до дому раніше. Хтось помітив дим, що йде з каплиці і повідомивши про це пожежників, почав самотужки гасити пожежу. Оскільки були вжиті швидкі заходи, то пошкодження не було суттєвим і було усунуті наступного літа.[10]

12 квітня 1984 р. — на аргентинській дослідницькій станції Браун (Estación Científica Almirante Brown), розташована на півострові Кугтрей, відбувся підпал. Первісне обладнання станції було спалено керівником і лікарем станції 12 квітня 1984 року, після того, як їм було наказано залишитися на зиму.[11] Персонал станції був врятований кораблем Hero та доставлений на станцію Палмер, американську дослідницьку станцію на острові Анверс .[12] Станції розташовані на відстані близько 58 км одна від одної.

9 жовтня 1996 р. — на американській дослідницькій станції Мак-Мердо між двома робітниками Тоні Бейереном та Джо Стермером сталася бійка.[13] Один працівник напав на іншого з молотком. Кухар, що намагався розборонити бійців, отримав травму. Агенти ФБР із США були відправлені на станцію Мак-Мердо для розслідування та арешту.[3] Підозрюваний був доставлений в Гонолулу, Гаваї, де йому були пред'явлені звинувачення у чотирьох пунктах нападу з небезпечною зброєю.[14] Він не визнав своєї вини.[15]

11 травня 2000 р. — на американській дослідницькій станції Амундсена-Скотта, розташованій на Південному полюсі, австралійський астрофізик Родні Маркс мав гарячку, болі в шлунку та нудоту[16] , наступного дня він помер.[17] В той час вважалося, що Маркс помер від природних причин. Оскільки це був початок зими на Південному полюсі, то його тіло не могло бути транспортоване протягом шести місяців, тому воно було поміщено в морозильну камеру в обсерваторії. Після закінчення шести місяців тіло Маркса було перевезено в Крайстчерч, Нова Зеландія, для розтину. Після розтину був зроблений висновок, що він помер від отруєння метанолом. Як відбулося отруєння, залишається загадкою.

9 жовтня 2018 р. — на російській дослідницькій станції Беллінсгаузен, розташованій на острові Кінг-Джордж, стався напад із ножем.[18] Злочинцем був електротехнік Сергій Савицький.[19] Він завдав декілька ножових поранень Олегу Белогузову, 52-річному зварювальнику.[20] Причиною конфлікту стали літературні спойлери. В умовах ізоляції полярники розважали себе читанням книг, проте Белогузов постійно розкривав колезі їх закінчення, чим того сильно нервував.[21] Савіцький був у нетверезому стані під час нападу. Белогузова було евакуйовано зі станції і госпіталізовано до лікарні у Чилі, а Савицького затримали.[22]

8 лютого 2019 року Василеостровский районний суд Санкт-Петербурга припинив кримінальну справу стосовно інженера-полярника Сергія Савицького в зв'язку з примиренням сторін. Відповідне клопотання подав потерпілий.[23]

Див. також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ Audit of NSF's Law Enforcement Program in the Antarctic (PDF). National Science Foundation Office of the Inspector General. 30 серпня 2005. Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2016. Процитовано 19 січня 2019.
  2. ↑ а б Joyner, Christopher Clayton; Chopra, Sudhir K. (28 липня 1988). The Antarctic Legal Regime. Martinus Nijhoff Publishers. с. 67. ISBN 90-247-3618-8. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 15 січня 2020.
  3. ↑ а б в г Rousseau, Bryant (28 вересня 2016). Cold Cases: Crime and Punishment in Antarctica. The New York Times. Архів оригіналу за 11 січня 2019. Процитовано 19 січня 2019.
  4. ↑ Medina, Jennifer (24 вересня 2018). Sexual Harassment Allegations Wipe a Name Off the Map. The New York Times. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 19 січня 2019.
  5. ↑ Joubert, J. J., ред. (2014). Criminal Procedure Handbook (вид. 11th). Cape Town: Juta. с. 42. ISBN 978-1-48510-061-4.
  6. ↑ Chapter 6: Living and Working at USAP Facilities : U.S. Criminal Jurisdiction. 2018-2020 USAP Participant Guide. United States Antarctic Program. 2018. с. 55. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  7. ↑ Canadian Geographic. {{cite magazine}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  8. ↑ Barrett, Emma; Martin, Paul (23 жовтня 2014). Extreme: Why some people thrive at the limits. OUP Oxford. с. 88. ISBN 978-0-19-164565-5. Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 15 січня 2020.
  9. ↑ Hutchison, Kristan (3 лютого 2002). Weathering the Winter (PDF). The Antarctic Sun. с. 9—10. Архів оригіналу (PDF) за 27 грудня 2019. Процитовано 19 січня 2019.
  10. ↑ Ward, Paul (2001). Antarctica Fire History. Cool Antarctica. Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 19 січня 2019.
  11. ↑ Almirante Brown Station, Antarctic Peninsula. Waymarking.com. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 19 січня 2019.
  12. ↑ Rejcek, Peter (20 квітня 2015). Passing of a Legend: Death of Capt. Pieter J. Lenie at age 91 marks the end of an era in Antarctica. The Antarctic Sun. Архів оригіналу за 5 листопада 2018. Процитовано 19 січня 2019.
  13. ↑ Spielmann, Peter James (14 жовтня 1996). FBI Agents To Visit Antarctica In Rare Investigation of Assault. The Spokesman-Review. Архів оригіналу за 8 січня 2019. Процитовано 19 січня 2019.
  14. ↑ Antarctica Assault Defendant Released to Halfway House. Honolulu Star-Bulletin. 22 жовтня 1986. с. A-5.
  15. ↑ Assault subject pleads not guilty to charges. Honolulu Star-Bulletin. 26 жовтня 1996.
  16. ↑ Serena, Katie (17 листопада 2017). The Mystery Of The South Pole's Only Murder. All That's Interesting. Архів оригіналу за 2 березня 2018. Процитовано 19 січня 2019.
  17. ↑ Case 4 - The Death of Rodney Marks (Podcast). Mysterious Circumstances. 1 травня 2017. Процитовано 19 січня 2019. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 19 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. ↑ Man faces attempted murder charge after stabbing at Russia's Antarctic outpost. The Guardian. 24 жовтня 2018. Архів оригіналу за 20 січня 2019. Процитовано 19 січня 2019.
  19. ↑ Hale, Tom (26 жовтня 2018). A Remote Antarctic Research Station Is Now The Scene Of A Brutal Attempted Murder. IFL Science. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 19 січня 2019.
  20. ↑ Haskins, Caroline (25 жовтня 2018). An Attempted Murder at a Research Station Shows How Crimes Are Prosecuted in Antarctica. Motherboard. Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 19 січня 2019.
  21. ↑ Спойлери. Стала відома причина, чому російський полярник намагався вбити свого колегу в Антарктиді. nv.ua. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 15 січня 2020.
  22. ↑ Попытка убийства на краю земли. В Антарктике петербуржец пустил в ход нож, пострадавшего увезли на лечение в Чили. www.fontanka.ru (рос.). 20181023T1112+0300Z. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
  23. ↑ Сварщик и инженер, ударивший его ножом на станции в Антарктиде, помирились в петербургском суде. Meduza. 8 лютого 2019. Архів оригіналу за 27 січня 2023. Процитовано 19 лютого 2023. (рос.)
Географія
Природа
Історія
Міжнародні відносини
Демографія
Інфраструктура
Інше
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Злочинність_в_Антарктиді&oldid=39747892