Зима Валентин Леонідович — Вікіпедія

Зима Валентин Леонідович
Валентин Зима у своєму кабінеті (2004)
Валентин Зима у своєму кабінеті (2004)
Валентин Зима у своєму кабінеті (2004)
Народився 28 жовтня 1936(1936-10-28)
Брусилів, Житомирська область, УРСР
Помер 18 травня 2005(2005-05-18) (68 років)
Канів, Україна
Поховання Байкове кладовище
Місце проживання Україна
Країна Україна Україна
Національність українець
Діяльність біофізик
Alma mater Київський державний університет імені Тараса Григоровича Шевченка
Галузь фізика, біофізика
Заклад Київський державний університет імені Тараса Григоровича Шевченка
Вчене звання академік АН ВШ України, професор, соросівський професор
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Відомі учні Тед Бурдига
Аспіранти, докторанти Костерін Сергій Олексійович
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки (1992)

Зима Валентин Леонідович (28 жовтня 1936, Брусилів, Житомирська область, УРСР — 18 травня 2005 Канів, Україна) — український біофізик, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри біофізики біологічного факультету Київського університету.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1953–1958 роках навчався на фізичному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Після закінчення університету працював лаборантом, а потім старшим лаборантом кафедри експериментальної фізики того ж факультету. 1960 року поступив до аспірантури при кафедрі, яку закінчив 1963 року. У 1966 році захистив дисертацію кандидата фізико-математичних наук на тему «Люмінісценція і міграція енергії електронного збудження у кристалах антрацену і нафталіну з різними домішками».

Валентин Зима веде семінар (1978)

З 1963 по 1973 роки викладав на кафедрі біофізики біологічного факультету КДУ як асистент, а потім доцент. У 1973 році був обраний завідувачем кафедри біофізики, обіймав посаду до 1984 року. У 1983 році захистив дисертацію на ступінь доктора біологічних наук на тему «Спектральні і структурно-функціональні властивості фібрилоутворючих білків» З 1984 до 2005 року працював професором кафедри біофізики.

Помер у травні 2005 року у Каневі під час наукової конференції. Похований на Байковому кладовищі.

Захоплення[ред. | ред. код]

Захоплювався волейболом, плаванням.

Родина[ред. | ред. код]

Діти — Олексій, Олена і Оксана. Олексій — науковець у галузі біофізики і нейрофізіології, кандидат біологічних наук, асистент професора в Чикагському університеті Лойоли[en].[1][2] Олена — співробітник ННЦ «Інститут біології» Київського університету.

Валентин Зима в лабораторії (1978)

Науковий внесок[ред. | ред. код]

Валентин Зима дослідив спектральні характеристики ароматичних амінокислот та білків. Вивчав люмінесценцію та міграцію квантів енергії в органічних кристалах і квазікристалах. За допомогою розробленого ним флуоресцентного методу кількісної оцінки цитозольного кальцію зареєстрував кальцієві сигнали в різноманітних клітинах, передусім у міоцитах. Також досліджував структурно-функціональні доменів у міозині та їхньої участі у генерації механічної сили м'язу.[3]

Освітня робота[ред. | ред. код]

Був одним з перших викладачів кафедри біофізики біологічного факультету Київського університету. Читав загальний курс лекцій «Біофізика» для студентів біологічного факультету, спецкурси з біофізики м'язового скорочення, оптичних методів дослідження для студентів спеціальності «Біофізика». В останні роки життя (2002–2005) розробив і почав читати спецкурси з конфокальної мікроскопії та біологічних моторів.

Основні праці[ред. | ред. код]

Автор понад 250 наукових робіт, серед яких підручники та навчальні посібники. Серед них:

  • Костюк, П. Г., Зима, В. Л., Магура, И. С., Мірошниченко, М. С., & Шуба, М. Ф. (2001). Біофізика. Київ: Видавництво "Обереги.
  • Биофизические методы исследований. Электроника и электробиофизика, К.; 1990;
  • Біофізика: Збірник Задач. К.; 2001;
  • Біофізика. Практикум, К., 2003.
  • Demchenko, O. P., & Zyma, V. L. (1975). Thermal perturbation spectroscopy of proteins. 1. Medium polarity effects. Studia biophysica. 52 (3): 209—221.
  • Zyma, V. L., Miroshnichenko, N. S., Danilova, V. M., & En Gin, E. (1988). Interaction of flavonoid compounds with contractile proteins of skeletal muscle (PDF). Gen Physiol Biophys. 7: 165—175. Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014.
  • Bogach, P. G., Zyma, V. L., Shakhovsky, A. M. and Danilova, V. M. (1979). Conformational changes and excitation energy transfer in myosin–auramine O system. Int. J. Quantum Chem. 16: 43—50. doi:10.1002/qua.560160107.
  • Zyma, V. L., Semenov, Y. V., Prylutskyy, Y. I., & Miroshnichenko, M. S. (2003). Spectral analysis of the Ca2+ concentration measurements in living cells. Journal of molecular liquids. 105 (2): 131—136.
  • Филенко, А. М., Зима, В. Л., Данилова, В. М., Омельянюк, В. С., Бабиичук, Э. Б., & Трегубов, В. С. (1990). Структурная организация субфрагмента 1 миозина скелетных мышц. Биополимеры и клетка. 6 (3): 39—46.
  • В. Л. Зима, О. М. Дячок (2000). Клеточные кальциевые сигналы: природа, регистрация и количественная оценка. Український біохімічний журнал (рус.) . 72 (2): 5—13.
  • Зима, В. Л., Медведь, Л. В., Варецкая, Т. В., & Коваль, В. Г. (1979). Флуоресцентные исследования температурных переходов в фибриногене и его протеолитических фрагментах. Доклады АН УССР.-Сер «Б».-1979.-5.-с, 378, 381.
  • Богач, П. Г., Зима, В. Л., Данилова, В. М., & Дубонос, В. Н. (1975). Температурная зависимость флуоресценции миозина скелетных и гладких мышц. ДАН УССР, сер. Б, 1, 56.
  • Демченко, А. П., & Зима, В. Л. (1974). ТЕМПЕРАТУРНО-ПЕРТУРБАЦИОННАЯ СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ ТИРОЗИНА И ТРИПТОФАНА. Украинский биохимический журнал, 46(3), 350.
  • Храпунов, С. Н., Бердышев, Г. Д., Зима, В. Л., & Драган, А. И. (1979). Исследование структуры и агрегации гистонов. IV. Применение третичной структуры гистона Н2А в растворах с высокой ионной силой. Биофизика, 24(3), 565–566.
  • Храпунов, С. И., Зима, В. Л., Тюленев, В. И., & Бердышее, Г. Д. (1975). ИЗМЕНЕНИЕ КОНФОРМАЦИИ ГИСТОНОВ F2a и F26 В РАСТВОРАХ С РАЗЛИЧНОЙ ИОННОЙ СИЛОЙ. Украинский биохимический журнал, 47(3), 289
  • Демченко, А. П., Зима, В. Л., & Шевченко, А. И. Температурно-пертурбационная спектрофотометрии некоторых белков. Молекулярная генетика и биофизика, (1), 16-25.
  • Зима, В. Л., & Минченко, П. Г. (1988). Влияние двухвалентных катионов на суперпреципитацию актомиозина скелетных мышц. Физиол. журн, 34, 28-33.
  • Филенко, А. М., & Зима, В. Л. (1981). Двухволновой метод регистрации малых спектральных сдвигов флуоресценции белков. Молекулярная генетика и биофизика. К.: Издательство при Киевском государственном университете издательского объединения "Вища школа, (6), 126–135.
  • Зима, В. Л., Луговской, Э. В., Медведь, Л. В., Гоголинская, Т. К., & Привалов, П. Л. (1981). Структурная организация и локализация фибриногена по данным микрокалориметрии и спектрофлуориметрии. In Доклады АН СССР (Vol. 256, p. 2).
  • Зима, В. Л., Филенко, А. М., Данилова, В. М., & Омельянюк, В. С. (1988). Конформационпые изменения и доменная организация субфрагмента 1 миозина. Молекуляр. генетика и биофизика.—К.: Вища шк, (13), 95-101.
  • Ройтруб, Б. А., Зима, В. Л., Олешко, Н. Н., & Оксамитный, В. Н. (1980). Аллостерические сдвиги в ацетилхолинэстеразе, наблюдаемые при ее взаимодействии с физиологически активными веществами. Молекуляр. генетика и биофизика, (5), 11-15.
  • Зима, В. Л., & Демченко, А. П. (1976). ТЕЧПЕРАТУРНО-ЗАВИСИМЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ КОНФОРМАЦИОННЫЕ ПЕРЕХОДЫ БЕЛКОВ И СОСТОЯНИЕ ХРОМОФОРНЫХ ГРУПП. Молекулиарная биология, 14.
  • Храпунов С. Я., Зима ВЛ, Франк П. и др. —Биофизика, 1977, 22, № 3, с. 424–428.
  • Ганчурин, В. В., Зима, В. Л., & Давидовская, Т. Л. (1984). ВЛИЯНИЕ ПРОСТАГЛАНДИНОВ Е2 И Р2а НА СИНАПТИЧЕСКУЮ ПЕРЕДАЧУ В ГЛАД КОМ ЫШЕЧНЫХ КЛЕТКАХ ЖЕЛУДКА И ТОЛСТОГО КИШЕЧНИКА. Физиологический журнал, 30(211), 162.

Нагороди та посади[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]