Згуровський Михайло Захарович — Вікіпедія

Згуровський Михайло Захарович
3-й Міністр освіти і науки України
18 листопада 1994 — 14 січня 1999
Попередник Петро Таланчук
Наступник Валентин Зайчук
Народився 30 січня 1950(1950-01-30) (74 роки)
Скала-Подільська
Відомий як інформатик
Країна Україна
Alma mater НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського і Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Нагороди
орден Хреста землі Марії орден «За заслуги» I ступеня орден «За заслуги» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня
Державна премія України в галузі науки і техніки Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія Української РСР у галузі науки і техніки

Миха́йло Заха́рович Згуро́вський — 3-й Міністр освіти і науки України, ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського», доктор технічних наук, професор, академік НАН України, Національної академії педагогічних наук України, член Президії НАН України, іноземний член Російської академії наук (8 березня 2022 подав заяву про вихід зі складу іноземних членів РАН[1]), іноземний член-кореспондент Австрійської академії наук (відділення математики та природничих наук.[2][3] Відомий науковець і фахівець у галузі кібернетики, системного аналізу, інтелектуального аналізу великих даних, теорії прийняття рішень.

Ним узагальнені базові положення теорії системного аналізу, закладені основи системної математики, запропоновано новий підхід до теорії екстремальних задач для нелінійних операторних, диференціально-операторних рівнянь та включень, варіаційних нерівностей.

Найбільш відомі застосування результатів його наукових досліджень належать до галузі математичної геофізики, геоінформатики, соціально-економічних проблем сучасного суспільства.

Є членом громадської організації «Асоціація ректорів вищих технічних навчальних закладів України» та Рада конкурентоспроможності України. Входить до складу редколегії журналу «Кібернетика та системний аналіз».[4]

Життєпис[ред. | ред. код]

Михайло Захарович Згуровський народився 30 січня 1950 року в селищі міського типу Скалі-Подільській Борщівського району (на той час Скала-Подільського району) Тернопільської області.

1975 — закінчив Київський політехнічний інститут, факультет систем управління, спеціальність — «Автоматизовані системи управління».

Кандидатська дисертація — «Оптимальне дискретне управління одним класом розподілених процесів нестаціонарного теплообміну» (1979).

Докторська дисертація — «Автоматизоване проєктування та оптимальне управління нестаціонарними процесами і полями в умовах невизначеності даних» (1984).

Березень 1975 — серпень 1986 — інженер, старший інженер, старший науковий співробітник, професор кафедри технічної кібернетики Київського політехнічного інституту.

Травень 1986 — серпень 1987 — заступник начальника Управління науково-дослідних робіт Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти УРСР.

Серпень 1987 — березень 1988 — професор кафедри технічної кібернетики Київського політехнічного інституту.

Березень 1988 — квітень 1992 — проректор з навчальної роботи Київського політехнічного інституту.

З квітня 1992 — ректор Київського політехнічного інституту (з 2016 — Національній технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»).[5]

Листопад 1994 — січень 1999 — Міністр освіти і науки України.[6]

З 1996 по 2015 — директор (з 2015 — науковий керівник) Інституту прикладного системного аналізу МОН України та НАН України.

У 2006 виступив фундатором роботи в Україні неурядової організації «Світовий центр даних з геоінформатики та сталого розвитку» [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.] (WDS-Ukraine), яка є повноправним членом Світової системи даних (WDS [Архівовано 24 листопада 2020 у Wayback Machine.]) Міжнародної ради з науки (ISC [Архівовано 7 грудня 2020 у Wayback Machine.]). Центр (WDS-Ukraine) спеціалізується на проведенні міждисциплінарних досліджень складних систем різної природи.

В його науковій школі підготовлено 14 докторів і понад 50 кандидатів наук. Він є автором 52 винаходів, автором і співавтором понад 800 наукових праць, 43 монографій та підручників, виданих у Німеччині, США, Швейцарії, Польщі, Японії, Китаї, Україні та інших країнах світу.[7]

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

З березня 1995  — заступник голови Комісії з питань реформування вищої освіти в Україні.[8]

З серпня 1995  — член Державної комісії з питань реорганізації в галузі науки.[9]

З жовтня 1995  до січня 1999  — голова Державної акредитаційної комісії України.

З лютого 1997  до січня 1999  — член Ради з питань мовної політики при Президентові України.[10]

З 18 січня 2018 по 9 липня 2019 — член (з 23 січня 2018 — Голова) Наглядової ради Державного концерну «Укроборонпром»[11][12][13]

З 2023 року — голова ГО «Українська рада миру»[14]

Членство у закордонних наукових товариствах[ред. | ред. код]

Національний представник наукового Комітету світової системи даних — WDS [Архівовано 24 листопада 2020 у Wayback Machine.] (Париж, Франція).

Член правління Світової мережі знань про освіту та наукові обміни — EDNES (Страсбург, Франція).

Національний представник в Міжнародній раді науки — ISC [Архівовано 7 грудня 2020 у Wayback Machine.] (Париж, Франція).

Національний представник Комітету з даних в науках і технологіях — CODATA [Архівовано 16 листопада 2020 у Wayback Machine.] (Париж, Франція).

Член комітету керівників ЮНЕСКО за програмою освіті в інтересах сталого розвитку [Архівовано 20 листопада 2020 у Wayback Machine.].

Президент Мережі університетів країн Чорноморського регіону — BSUN (Констанція, Румунія) 2008—2010.

Критика та спростування[ред. | ред. код]

За інформацією телеканалу новин «24» земля, що належить КПІ, активно забудовується комерційними ЖК. У 1990-х роках, планувалося будівництво низки навчальних корпусів, але за 11 років на території КПІ виросли чотири висотки.[15][16][17]

В результаті незалежної юридичної експертизи підтверджено відповідність укладених університетом інвестиційних договорів вимогам законодавства України.[18] Незалежна перевірка, виконана Державною аудиторською службою України, підтвердила відсутність порушень фінансової діяльності в НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського». Аудит довів, що в Університеті на досить високому рівні було забезпечено цільове використання бюджетних коштів, певність бухгалтерського обліку та звітності, збереження майна, включаючи земельні ділянки, виконання інвестиційних угод і всі інші види діяльності, що підлягають перевірці здійснювалися відповідно до чинного законодавства.[19][20]

28 вересня 2020 року Господарський суд міста Києва виніс ухвалу за позовом КПІ ім. Ігоря Сікорського до каналу новин «24», визнавши подану інформацію про начебто наявність корупційних схем та незаконне передання землі забудовникам невірогідною, в результаті дій каналу новин «24» було порушено особисте немайнове право КПІ ім. Ігоря Сікорського на недоторканість його ділової репутації. Своїм рішенням від 17.09.2020 року суд постановив поширену інформацію про КПІ ім. Ігоря Сікорського спростувати шляхом оголошення повного тексту резолютивної частини рішення суду в ефірі телеканалу «24» та на вебсайті телеканалу «24», а фрагменти та коментарі, які містять невірогідною та принизливу репутацію КПІ ім. Ігоря Сікорського, — вилучити з вебсайту телеканалу новин «24».[21][22]

2 лютого 2021 року КПІ ім. Ігоря Сікорського повторно виграв справу в Північному апеляційному господарському суді. Суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс» (телеканал новин «24») у цій справі та постановив спростувати поширену невірогідну інформацію шляхом оголошення повного тексту резолютивної частини рішення суду в ефірі телеканалу новин «24» та на вебсайті телеканалу «24», а матеріали, які містили невірогідну та принизливу репутацію КПІ ім. Ігоря Сікорського інформацію, вилучити з вебсайту телеканалу новин «24».[23]

В березні 2021 року поширена наклепницька інформація була спростована журналістами телерадіокомпанії «24 каналу» шляхом оголошення повного тексту резолютивної частини рішення суду в ефірі телеканалу «24» та на вебсайті телеканалу «24», а матеріали, які містили неправдиву та принизливу репутацію КПІ ім. Ігоря Сікорського інформацію було вилученню з вебсайту телеканалу новин «24»[24]

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Автор 52 винаходів, автор та співавтор понад 820 наукових праць, 43 монографій та підручників, виданих в Німеччині, США, Швейцарії, Польщі, Японії, Україні та інших країнах світу[7], зокрема:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Пресслужба НАН України (8 березня 2022 року). Колективна заява до Президії Російської академії наук від членів НАН України – іноземних членів РАН. НАН України. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  2. Вітаємо Михайла Захаровича Згуровського з обранням іноземним членом-кореспондентом Австрійської академії наук по відділенню математики і природничих наук | КПІ ім. Ігоря Сікорського. kpi.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2022. Процитовано 12 червня 2022.
  3. Oeaw Members Detail. www.oeaw.ac.at. Процитовано 12 червня 2022.
  4. Редколегія журналу “Кібернетика та системний аналіз”.
  5. М.З.Згуровського призначено ректором НТУУ "КПІ" | КПІ ім. Ігоря Сікорського. kpi.ua. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.
  6. Указ Президента України «Про призначення М. Згуровського Міністром освіти України» від 18.11.1994 № 690/94
  7. а б Бібліографія праць М.З. Згуровського | СВІТОВИЙ ЦЕНТР ДАНИХ. wdc.org.ua (укр.). Процитовано 30 березня 2021.
  8. Розпорядження Президента України «Про Комісію з питань реформування вищої освіти в Україні» від 15.03.1995 № 55/95-рп
  9. Розпорядження Президента України «Про Державну комісію з питань реорганізації в галузі науки» від 28.08.1995 № 188/95-рп
  10. ІПС ЛІГА:ЗАКОН - система пошуку, аналізу та моніторингу нормативно-правової бази. ips.ligazakon.net. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
  11. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №8/2018. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 16 листопада 2020.
  12. Головою Наглядової ради "Укроборонпрому" обрано ректора КПІ Михайла Згуровського. Укроборонпром (укр.). 23 січня 2018. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 19 листопада 2020.
  13. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №499/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 16 листопада 2020.
  14. ОРГАНІЗАЦІЯ - Українська Рада Миру. www.peacecouncil.org.ua. Процитовано 28 липня 2023.
  15. Як ректор КПІ Згуровський 53 наукових винаходи задекларував, а закордонну бізнес-імперію забув. Телеканал новини «24». Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
  16. Кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:69:081:0005, 8000000000:69:077:0047, 8000000000:69:086:0005, 8000000000:69:063:0001
  17. КПІ як корупційне князівство, ЦРУ. Телеканал новини «24». 11 жовтня 2018. Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 27 лютого 2019.
  18. Про організацію та результати незалежної юридичної експертизи укладених університетом інвестиційних договорів. КПІ ім. Ігоря Сікорського (UK) . 14 січня 2019. Процитовано 14 березня 2019.
  19. Незалежний аудит в КПІ довів, що звинувачення в корупції були фальшивими. window.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 березня 2019. Процитовано 14 березня 2019.
  20. Незалежний аудит в КПІ довів, що звинувачення в корупції - фальшиві. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 14 березня 2019.
  21. КПІ виграв суд у 24 каналу. OBOZREVATEL (укр.). Процитовано 10 листопада 2020.
  22. КПІ ім. Сікорського виграв суд у «24 каналу». glavcom.ua (укр.). Процитовано 10 листопада 2020.
  23. sbitsoft. «24 канал» публічно спростував свій наклеп на КПІ. lenta.ua (англ.). Процитовано 25 березня 2021.
  24. Спростування інформації. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 23 березня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
  25. Заслужений діяч науки і техніки України. www.nas.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 19 квітня 2021.
  26. Державні премії України в галузі науки і техніки (погляд на п'ятдесятирічну історію). Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. К.: Промінь. 448 с. — ISBN 978-617-7180-40-0
  27. Премія імені В.М. Глушкова. www.nas.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 19 квітня 2021.
  28. Премія імені В.С. Михалєвича. www.nas.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 19 квітня 2021.
  29. Премія імені С.О. Лебедєва. www.nas.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 19 квітня 2021.
  30. Міністерство освіти і науки України - Премія Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій 2023. mon.gov.ua (ua) . Процитовано 28 липня 2023.
  31. Президент Российской академии наук академик Ю.С.Осипов вручил дипломы и знаки иностранных членов РАН. www.ras.ru. Архів оригіналу за 28 березня 2015. Процитовано 1 грудня 2020.
  32. Медаль Познанського технологічного університету ректору | КПІ ім. Ігоря Сікорського. kpi.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 1 грудня 2020.
  33. Medal for the Rector of the Kiev Polytechnic. Politechnika Poznańska - Poznan University of Technology (англ.). Процитовано 1 грудня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  34. Міністерство освіти і науки України - У МОН відзначили освітян та науковців за високий професіоналізм. mon.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: Міністр освіти і науки України
18 листопада 199414 січня 1999
Наступник:
Таланчук Петро Михайлович
Зайчук Валентин Олександрович