Зворикін Костянтин Олексійович — Вікіпедія

Костянтин Олексійович Зворикін
Константин Алексеевич Зворыкин
Народився 25 березня (6 квітня) 1861(1861-04-06)
Муром
Помер 7 липня 1928(1928-07-07) (67 років)
Київ
Поховання Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність інженер-технолог, викладач університету
Alma mater Петербурзький технологічний інститут
Заклад НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Вчене звання професор
Відомий завдяки: Ректор Київського політехнічного інституту
Нагороди
Орден Святого Володимира IV ступеня

Костянтин Олексійович Зворикін (нар. 25 березня (6 квітня) 1861(18610406), Муром — 7 липня 1928, Київ) — професор; декан механічного факультету (18981904), ректор Київського політехнічного інституту (19041905); завідувач науково-дослідної кафедри механічної технології (19221927).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 березня (6 квітня) 1861 року в Муромі (нині Володимирська область Росії). У 1884 закінчив Петербурзький технологічний інститут. Працював над створенням морських та річкових суден (18841887), очолював механіко-бондарний завод у Астрахані (18871888), вів наукову роботу. У 1888 році був запрошений до Харківського технологічного інституту, де читав лекції з борошномельного виробництва і технології деревини, керував проектуванням парових котлів на механічному та хімічному відділеннях. З 1898 року викладав у Київському політехнічному інституті, читав курси загальної механічної технології, деталей машин та борошномельного виробництва, керував дипломним проектуванням, не полишаючи інженерної практики. У 1905 році вийшов у відставку та виїхав до Харкова. У 1918 році повернувся до Київського політехнічного інституту, а з 1922 року очолив науково-дослідну кафедру механічної технології.

Ад'юнкт-професор з 1888 року, ординарний професор з 1894 року. Засновник науки про різання металів.

Надгробок К. О. Зворикіна

Помер 7 липня 1928 року. Похований у Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 21).

Твори[ред. | ред. код]

Костянтин Олексійович Зворикін автор численних праць з машинобудування, серед яких:

  • «Визначення діаметра й приблизної ваги трубчастого циліндричного котла» (1888);
  • «Курс механічної технології деревини» (1893);
  • «Курс борошномельного виробництва» (1894);
  • «Робота й зусилля, необхідні для зняття металічної стружки» (1898);
  • «Курс деталей машин» (1900);
  • «Цементація заліза газом» (1911);
  • «Сільськогосподарські млини та млинове машинобудування» (1913);
  • «Наукова організація праці й виробництва в борошномельній справі» (1924);
  • «Нова удосконалена конструкція трієрів» (1925).

Література[ред. | ред. код]