Звичайна англійська мова — Вікіпедія

Звичайна англійська мова (англ. Plain English) — це мова, яку легко зрозуміти, ясна і стисла, а також така, що уникає надто складних слів. Окрім того, вона не містить кліше та непотрібного технічного жаргону і повинна відповідати рівню розвитку або освіті авдиторії та рівню її ознайомлености з темою. Цей термін зазвичай використовується при обговоренні питань державного або ділового спілкування.

Етимологія[ред. | ред. код]

Термін походить із ідіоми XVI століття, англ. In plain English, що означає «ясною, прямолінійною мовою»^[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Спрощена англійська

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Ammer, Christine (1997). The American Heritage® Dictionary of Idioms. Houghton Mifflin. Архів оригіналу за 28 March 2013. {{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)

Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Ammer, Christine (1997). The American Heritage® Dictionary of Idioms. Houghton Mifflin. Архів оригіналу за 28 March 2013. {{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)

[1]