За Україну — Вікіпедія

«За Україну»
Пісня духового оркестру, хору
Випущено 1917
Тип Інструментальний твір, урочиста фанфара, марш
Жанр патріотичний твір
Композитор Микола Вороний (слова) Ярослав Ярославенко (музика)

За Україну — патріотичний вірш Миколи Вороного.

Написання[ред. | ред. код]

Текст написав поет та один з засновників Української Центральної ради навесні 1917 року, невдовзі після Лютневої революції. Того ж року її опубліковано в одному з перших номерів «Народної волі», а невдовзі — і в стрілецьких часописах (1922-го — з нотами). Музичну обробку згодом здійснив Ярослав Ярославенко. З часом оригінальний текст дещо видозмінився, й композиція стала також відома під назвою «О Україно, люба ненько».

Мелодійно очевидно ідентична композиції «Многая літа», відомої від XVIII ст. як церковнохорова, а згодом, переважно на заході України та в діаспорі, і як святкова пісня. Був це початковий задум поета чи варіація пізнішого аранжування достеменно не відомо.

Популярність[ред. | ред. код]

Твір, сповнений віри у здійснення віковічних прагнень народу до соціального й національного визволення та розбудови незалежної держави, швидко став популярним по обидва боки Дніпра, пісня міцно ввійшла до репертуару багатьох тогочасних військових з'єднань українців: і галичан, і наддніпрянців.

За часів української незалежності мелодія на поєднанні мотиви «За Україну» Вороного та «Червоної калини» Чарнецького довгий час були офіційними фанфарами президента України, а також звучали на різних громадських врочистостях. Традиція змінилась за часів Порошенка, відколи оркестранти почали надавати перевагу фанфарі Петриненка «Україна». В аранжуванні для військових духових оркестрів — як зустрічний марш та як один з мотивів «За рідну землю» Сапелюка — входять до репертуару оркестрів ЗСУ та мілітарійних навчальних закладів, зокрема ЛДУВС. Також твір широковідомий у виконанні хорових та музичних колективів країни та за її межами.

Слова з твору — «За Україну, за її волю» вишито на бойових прапорах частин Збройних сил України.

Текст[ред. | ред. код]

Оригінал Вороного[ред. | ред. код]

За Україну
З огнем завзяття
Рушаймо, браття,
Всі вперед!
Слушний час
Кличе нас,
Ну-ж бо враз
Сповнять святий наказ!

Приспів:

За Україну, за її долю,
За честь і волю, за народ.
Ганебні пута
Ми вже порвали
І зруйнували
Царський трон!
З-під ярем
І з тюрем,
Де був гніт,
Ми йдем на вольний світ!
О Україно!
О рідна Ненько,
Тобі вірненько
Присягаєм:
Серця кров
І любов
Все тобі
Віддати в боротьбі.
Вперед же, браття!
Наш прапор має
І сонце сяє
Нам в очах!
Дружний тиск,
Зброї блиск,
Кари гнів,
І з ним свобідний спів.

О Україно, люба ненько[ред. | ред. код]

О Україно, о люба ненько,
Тобі вірненько присягнем.(2)
Серця кров і любов -
Все тобі віддати в боротьбі!
За Україну, за її волю,
За честь, за славу, за народ!(2)
Яремні пута ми вже пірвали
І зруйнували царський трон.(2)
З-під ярем і тюрем,
Де був гніт, ми йдем на вольний світ!
За Україну, за її волю,
За честь, за славу, за народ!(2)
Вперед же, браття, наш прапор має
І сонце сяє нам в очах, (2)
Дружній тиск, зброї блиск,
В серці гнів і з ним славетний спів.
За Україну, за її волю,
За честь, за славу, за народ!(2)

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
«За Україну» у виконанні українських колективів
Хорея козацька
Хор ім. Верьовки

Посилання[ред. | ред. код]