Зачепилівка — Вікіпедія

Селище Зачепилівка
	Герб
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Красноградський район
Громада	Зачепилівська селищна громада
Рада	Зачепилівська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засновано	середина 18-го століття
Статус	із 1968 року
Площа	7,04 км²
Населення	▼ 3638 (01.01.2017)
Густота	626,19 осіб/км²;
Поштовий індекс	64407
Телефонний код	+380 5761
Географічні координати	49°11′47″ пн. ш. 35°14′42″ сх. д. / 49.19639° пн. ш. 35.24500° сх. д.Координати: 49°11′47″ пн. ш. 35°14′42″ сх. д. / 49.19639° пн. ш. 35.24500° сх. д.
Висота над рівнем моря	84 м
Водойма	р. Берестова ;
Відстань
Найближча залізнична станція:	Зачепилівка
До станції:	1 км
	До обл. центру:
- залізницею:	129 км
- автошляхами:	130 км
Селищна влада
Адреса	64400, смт Зачепилівка, вул. Паркова, 37
Голова селищної ради	Кривенко Юрій Вікторович
Карта
	Зачепилівка
	Зачепилівка Зачепилівка
	Зачепилівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Зачепилівка (значення).

Зачепилівка — селище у Красноградському районі. До 2020 року була центром Зачепилівського району Харківської області.

Географія[ред. | ред. код]

Селище міського типу Зачепилівка знаходиться на лівому березі річки Берестова біля місця впадіння в неї річки Вошива (ліва притока), вище за течією річки Вошива примикає до села Миколаївка, на протилежному березі річки Берестова розташовані села Нагірне і Кочетівка, нижче за течією примикає село Скалонівка. Річка Берестова звивиста, на ній багато лиманів і заболочених озер, зокрема озеро Горіле. На відстані 1 км знаходиться залізнична станція Зачепилівка.

Зі станції Зачепилівка можна без пересадок дістатися приміськими поїздами в Красноград, Новомосковськ, Дніпро (Дніпропетровськ), Харків.

Історія[ред. | ред. код]

Точної дати заснування тут села не встановлено. За одними відомостями, Зачепилівка виникла в першій половині XVII ст. в результаті запорізької колонізації; за іншими — заснування села припадає на кінець XVII — початок XVIII ст., коли вихідці з Полтавського полку осіли хуторами по річках Орчику, Берестовій та Орелі. Серед селищ на річці Берестовій згадується і Зачепилівка.

В перші десятиліття свого існування село зростало повільно. У 1764 році тут налічувалося 734 чол., а через 20 років — у 1784 році — 759 чоловік.

Основним господарським заняттям населення було землеробство і скотарство; багато хто чумакував. Займалися жителі села також рибальством та полюванням.

У 1802 році, після створення Полтавської губернії, Зачепилівка стала волосним центром Костянтиноградського повіту. На той час тут проживало 1068 чоловік 5, часто відбувалися ярмарки, на які їздили жителі з навколишніх сіл.

За даними на 1859 рік у власницькому та козацькому селі Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, мешкало 1800 осіб (881 чоловічої статі та 919 — жіночої), налічувалось 296 дворових господарств, існувала православна церква, відбувалось 3 ярмарки на рік^[2].

Станом на 1885 рік у колишньому державному селі Леб'язької волості мешкало 2318 осіб, налічувалось 481 дворове господарство, існували православна церква, школа, постоялий будинок, 3 лавки, 42 вітряних млини, відбувалось 3 ярмарки на рік^[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4054 осіб (2013 чоловічої статі та 2041 — жіночої), з яких 4036 — православної віри^[4].

Станом на 1900 рік село було центром окремої, Зачепилівської волості^[5].

У 1932-33 році селище зазнало втрат внаслідок голодомору^[6]

В ході Другої світової війни в 1941 - 1943 рр. Селище було окуповане німецькими військами. 7 жовтня 1941 року радянські війська відступили з Зачепилівки.

У 1968 - зміна статусу на селище міського типу.

У січні 1989 року чисельність населення становила 5130 чоловік.

У травні 1995 року Кабінет міністрів України затвердив рішення про приватизацію перебували в селищі райсільгосптехніки і райсільгоспхімії, в липні 1995 року було прийнято рішення про приватизацію відгодівельного радгоспу.

У 1997 році ПТУ, що перебувало в селищі, було ліквідовано.

За даними перепису 2001 року чисельність населення становила 4409 чоловік, за станом на 1 січня 2013 року - 3753 осіб.

Поблизу Зачепилівки у 2013 році Германо-Слов'янською археологічною експедицією Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна знайдено 3 поховання, які датуються 2—3 ст. н. е. Були знайдені гончарна та ліпна кераміка, залізний ніж, а також пряжка від паска^[7].

Економіка[ред. | ред. код]

Молочно-товарна і велика птахо-товарна ферма
ТОВ «Дружбокраянске»
ТОВ «Миколаївка»
КП "Редакція газети «Горизонти Зачепилівщини»
Сільськогосподарське ПП ім. «ФРУНЗЕ»
Зачепилівська інкубаторна станція
Зачепилівський молокозавод
Зачепилівський молокоцех Красноградського маслозаводу

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

Дитячий садок
Школа
Музична школа
Парк
Будинок культури
Стадіон «Колос»
Лікарня
Бібліотека
Телевізійний центр

Спорт[ред. | ред. код]

Футбол[ред. | ред. код]

У 1994 році, в Зачепилівці було засновано професійний футбольний клуб «Колос», який виступав у Чемпіонаті Харківської області Вища ліга, та у Аматорській лізі України. Команда з 1994 по 2005 рік перебувала на останніх позиціях у Другій лізі Харківської області з футболу, також з 2005 по 2010 рік була на останніх місцях у Першій лізі Харківської області з футболу, а вже з 2010 року змогла вийти у Вищу лігу Чемпіонату Харківської області де зайняла 2 місце. У 2011 та 2012 роках команда знову посіла 2 місце у Вищій лізі Чемпіонату Харківської області та стала переможцем першості Дніпропетровської області на Кубку пам'яті Миколи Кудрицького та переможцем Кубка Харківської області пам'яті Миколи Уграїцького. У 2013 році «Колос» взяв 1 місце у Вищій лізі Чемпіонату Харківської області і став переможцем Суперкубку Харківської області 2013. У 2014 році клуб взяв 2 місце у Вищій лізі Харківської області та 1 місце у Кубку Харківської області пам'яті майстра спорту СРСР Миколи Уграїцького. У 2015 році «Колос» став переможцем Кубка Дніпропетровської області пам'яті Миколи Кудрицького та Суперкубка Харківської області 2015 року, але Чемпіонат Харківської області команда завершила на 2 місці. Так само у 2015 році головними досягненнями клубу є 3 місце в Аматорській лізі України (4 український дивізіон). У 2016 році Колос знову посів 2 місце у Вищій лізі Чемпіонату Харківської області. Третє поспіль "срібло" і не вихід у фінал Кубка області не задовольнило амбіцій керівництва клубу та у жовтні місяці команду було розформовано. Не врятував її навіть вихід до 1/4 Кубка України серед аматорів. Майже до середини весни 2017 року не було зрозуміло, чи продовжить «Колос» своє існування. Але історія футбольної команди не лише продовжилася, а й здобула новий виток розвитку. Зумівши в стислий термін зібрати колектив зі старих та нових футболістів, «Колос» за підсумками сезону зумів оформити так званий золотий дубль, ставши Чемпіоном Вищої ліги Харківської області та володарем Кубка Харківської області 2017. Але на жаль 28 липня 2018 року футбольний клуб «Колос» (Зачепилівка) припинив свою роботу.

Уродженці[ред. | ред. код]

Злидень Юрій Федорович (1925—2001) — український живописець.
Злидень Федір Євтихійович — письменник та журналіст, плужанин, розстріляний 1938.
Сипало Іван Миронович (1922—2002) — Герой Радянського Союзу.
Ситник Клавдія Володимирівна (1986—2020) — сержант ЗСУ.
Хижняк Антон Федорович (1907—1993) — письменник.
Некрасов Максим Юрійович (1989-2022)- -солдат ЗСУ

Див. також[ред. | ред. код]

Зачепилівський історико-краєзнавчий музей

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 2133)
↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-172. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
↑ Зачепилівський район Харківщини у роки Голодомору. Розповідь свідків. pershyj.com. Архів оригіналу за 20 лютий 2020. Процитовано 20 лютого 2020.
↑ Тамара Кіч. Таємниці піщаної дюни. На Харківщині знайдені унікальні археологічні артефакти (ФОТО). [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Слобідський край. 17.10.2013.

Джерела[ред. | ред. код]

Зачепилівщина: працею і подвигами уславлена : (історія р-ну в подіях і поколіннях) / [ред. група: С. Є. Тютюнник та ін.]. — смт Зачепилівка (Харків. обл.) : [б. в.], 2015. — 183 с. : іл., портр.
Історія міст та сіл України. Том Харківська область. стор. 340—348(рос.)
Погода в селищі Зачепилівка [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.]