Захарченко Іван Петрович — Вікіпедія

Захарченко Іван Петрович
Народився 2 вересня 1915(1915-09-02)
село Вільшка, тепер Брусилівського району Житомирської області
Помер 27 листопада 1990(1990-11-27) (75 років)
місто Рівне
Національність українець
Партія КПРС
Нагороди Орден Вітчизняної війни II ступеняОрден «Знак Пошани»Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»

Іван Петрович Захарченко (нар. 2 вересня 1915(19150902), село Вільшка, тепер Брусилівського району Житомирської області — 27 листопада 1990, місто Рівне Рівненської області) — український радянський діяч, 1-й секретар Ровенського міського комітету КПУ.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. Трудову діяльність розпочав у 1932 році колгоспником колгоспу «Спартак» Брусилівського району Житомирщини.

У 1933—1941 роках — учитель, директор неповної середньої школи в Брусилівському районі Житомирської області.

З 1941 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив у складі 12-ї армії РСЧА, був помічником командира із матеріального забезпечення (господарської частини) 371-го окремого автотранспортного батальйону 4-ї Ударної армії.

Член ВКП(б) з 1944 року.

З 1946 року — на партійній роботі в Житомирській та Ровенській областях.

У 1952 році закінчив Республіканську Вищу партійну школу при ЦК КП(б)У.

У 1952—1954 роках — секретар, 2-й секретар Ровенського міського комітету КПУ Ровенської області.

У грудні 1954 — листопаді 1963 року — 1-й секретар Ровенського міського комітету КПУ Ровенської області.

У грудні 1963 — 27 січня 1973 року — секретар виконавчого комітету Ровенської обласної ради депутатів трудящих.

З 27 січня 1973 року — завідувач відділу запису актів громадянського стану виконавчого комітету Ровенської обласної ради депутатів трудящих.

Потім — персональний пенсіонер союзного значення у місті Ровно (Рівне).

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • газета «Червоний прапор» (Рівне) — 1990 рік — 30 листопада.