Запорожець-Девлад Олексій Самійлович — Вікіпедія

Запорожець-Девлад Олексій Самійлович
Ім'я при народженні	Олексій Самійлович Запорожець-Девлад
Народився	1885
Помер	1959; Буенос-Айрес
Діяльність	прозаїк; етнограф; актор
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Запорожець.

Олексій Самійлович Запорожець-Девлад (18 жовтня 1885, с. Лоцманська Кам'янка під Катеринославом, нині у складі м. Дніпро —1959, Буенос-Айрес, Аргентина) — український прозаїк, етнограф, актор. Справжнє прізвище Девлад.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ігор Качуровський зі слів самого Девлада писав, що той був нащадок французького шляхтича — наполеонівського офіцера.

Народився в селянській родині. Працював бухгалтером. У 1929 році, перед затопленням Дніпрових порогів як керівник артілі «Дніпролоцман» брав участь в організації екскурсій черед Дніпрові пороги.

Вважався за письменника-самоука. Писав п'єси, пропонував театрові для постановок. У серпні 1937 заарештовувався органами НКВС. Після кількох місяців ув'язнення звільнений. Нині реабілітований.

Під час окупації у 1941-43 друкувався в «Дніпропетровській газеті». Разом з дружиною виїхав з Дніпропетровська на Захід, але дружина повернулася додому.

Опинився в Австрії, потім разом зі стрілецькою дивізією «Галичина» в Італії^[1].

Емігрував до Аргентини. Лишив спогади про Дмитра Яворницького, Павла Козаря та ін. Трагічно загинув у Буенос-Айресі.

Спогади про Олексія Девлада залишили Анатоль Калиновський, Ігор Качуровський, Павло Ротач та ін.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Автор комедії «Обізналися» (1948), збірки нарисів та оповідань «В одвічній боротьбі» (1955), повістей «Гарбузова містерія» (1956), «Відсіч» (1957). Усі книжки побачили світ у Буенос-Айресі (Аргентина).

Окремі видання:

Запорожець-Девлад О. В одвічній боротьбі. Збірка нарисів і оповідань [Архівовано 24 листопада 2020 у Wayback Machine.]. — Буенос-Айрес: Накладом автора, 1955. — 372 с.
Запорожець О. Обізналися. Комедія на три дії. — Буенос-Айрес: Перемога, 1948.— 37 с.
Запорожець О. Відсіч: Повість. — Буенос-Айрес, 1957. — 307 с.
Запорожець О. Гарбузова містерія. Гумористична повість [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.]. — Буенос-Айрес, 1956. — 156 с.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Француженко, 2015, с. 29.

Джерела[ред. | ред. код]

Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
Микола Француженко-Вірний. Письменники Ріміні.//Заокеанські письменники України. — Київ : Смолоскип, 2015. — 312 с. — ISBN 978-617-717-323-5.

Це незавершена стаття про українського письменника.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[FOOTNOTEФранцуженко201529-1] Француженко, 2015, с. 29.

[1]