Замок Вранов-над-Диєю — Вікіпедія

Вранов-над-Диєю
чеськ. hrad a zámek, s omezením: bez domku kočího u zámecké jízdárny[1]
Замок Вранов-над-Диєю, вигляд від міста
Замок Вранов-над-Диєю, вигляд від міста
Замок Вранов-над-Диєю, вигляд від міста
48°53′32″ пн. ш. 15°48′41″ сх. д. / 48.89222° пн. ш. 15.81139° сх. д. / 48.89222; 15.81139Координати: 48°53′32″ пн. ш. 15°48′41″ сх. д. / 48.89222° пн. ш. 15.81139° сх. д. / 48.89222; 15.81139
Країна Чехія Чехія
Місто Вранов
Розташування 48°53′32″ пн. ш. 15°48′41″ сх. д. / 48.89222° пн. ш. 15.81139° сх. д. / 48.89222; 15.81139
Тип шато[2]
Тип будівлі замок (палац)
Стиль готика , бароко, класицизм
Автор проєкту Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах
Будівельник Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах, у 1720 рр. — Антонін Мартінеллі
Перша згадка XI ст.
Дата заснування 11 ст.
Початок будівництва 1687 р.
Побудовано добудови в парку у 19 ст.
Будівлі:
палац, службові приміщення, Зала предків, три вежі середньовічної фортеці, замкова каплиця Св. Трійці, парк Трояндовий пагорб
Стан задовільний
Адреса Zámeckád[1]

Вранов-над-Диєю. Карта розташування: Чехія
Вранов-над-Диєю
Вранов-над-Диєю
Вранов-над-Диєю (Чехія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Замок Вранов-над-Диєю (чеськ. Státní zámek Vranov nad Dyjí) — замок готичного й барокового стилю в місті Вранов-над-Диєю округу Зноймо Чехії. Розташований на річці Диє, за 3 кілометри на північ від австрійського кордону біля міста Хардегг.

Історичні дані[ред. | ред. код]

Письмова згадка про невелику фортецю у Вранові віднайдена в литопису Косми за 1100 рік. Укріплення було частиною низки фортець, що захищали країну з півдня. Вже тоді фортреця була однією з королівських резиденцій.

У 15 ст. замок перейшов до вельможної родини Ліхтенбургів. В 16 столітті замок неодноразово переходив до різних власників. Справжнім випробуванням став час Тридцятилітньої війни, коли замок був сильно пошкоджений вояками Швеції. Руйнацію замку завершила пожежа.

Відновлення і новий проект[ред. | ред. код]

З 1665 р. розпочато відновлення замку за сприяння нових власників руїн — родини Альтханів. Міхаель Альтхан залучив до проектування і будівництва австрійського архітектора. Ним був Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах. Замок швидко втрачав військові і захисні функції і ставав розкішною магнацькою резиднцією. За цих умов і завершено будівництво палацу на фортечному подвір'ї.

Розпланування[ред. | ред. код]

На розпланування нових будівель сильно вплинула природна ситуація. Замок височить над містом, бо побудований на вузькій скелі, що повернута у бік міста широкою стороною. Палац Фішера фон Ерлаха , П — подібний за поземним планом, повернутий почесним двором саме у бік міста, а не до в'їзної брами, куди виходить бічним ризалітом. Бо тільки так можна було раціонально використати верхівку вузької скелі, аби розмістити видовжений корпус палацу. Тому і овальну Залу предків розмістили не в центрі, як того вимагала симетрія, яку так полюбляла стилістика бароко, а за другим ризалітом палацу. Своєрідне розпланування частин палацу не вплинуло погано на силует замку з боку міста, бо той отримав гру різновеликих об'ємів, куди увійшли навіть залишки готичних ще веж старої фортеці, особливо донжону. А невеличкий незабудований майданчик за Залою предків став невеличким садом на верхівці скелі.

Замкова каплиця

Своєрідно вирішено і питання з палацовою церквою (каплицею). Для її будівництва використана верхівка ще однієї скелі, до якої з під'їзду проклали вузьку стежку. Поряд з пласкими стінами старої фортеці і палацу архітектора Фішера фон Ерлаха справжнім шедевром виглядає каплиця з куполом і двома бічними вежами, як і у роскішного барокового собору. Замкова каплиця Св. Трійці поступається бароковому собору не розкішними, майже витонченими формами, а тільки невеликими розмірами.

Реставрації[ред. | ред. код]

Зміни власників в 19 і 20 ст. не вплинули погано на стан будівель. Роботи проводились лише в парковій зоні. Після 2-ї світової війни замок став власністю держави і тут розпочали дослідницькі і реставраційні роботи. Вранов-над-Диєю став одним з 20 замків Південної Моравії, які підлягали відновленню та реставрації. У замку Вранова працювало близько 100 реставраторів, а на його відновлення виділяли значні кошти. Серед реставраторів замку у 1970-ті рр. був і Антонін Комарик, якого залучали до реставрації навіть в російському музеї Ермітаж.

Практика зосередження значних наукових сил і коштів на одному важливому об'єкті зіграла важливу роль у поверненні замку до культури сучасного життя і туризму.

Обстежена найдавніша частина біля під'їздного мосту, де законсервовані залишки фортечних стін і підмурки ще однієї вежі. Ламану лінію стародавніх корпусів реставровано з включенням донжону. Сучасний замок — це когломерат різних будівель в стиляхготики, бароко і класицизму. На подвір'ї палацу збережені барокові скульптури. Замок використовується як музей з показом стінописів Яна Роттмайра, скульптур Тобіаша Краккера, невеликої збірки живопису та кераміки, якою уславився в 19 ст. Вранов в Чехії.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]