Залози зовнішньої секреції — Вікіпедія

Екзокринна залоза
Гістологія потової залози
Деталі
Ідентифікатори
Латина glandula exocrina
MeSH D005088
TH H2.00.02.0.03014
FMA 9596
Анатомічна термінологія

Залози зовнішньої секреції або екзокринні залози (лат. glandulae exocrinae)  — залози, які виділяють через вивідні протоки речовини, що виробляє організм в результаті процесів життєдіяльності, на поверхню тіла або слизових оболонок, у ті чи інші порожнини. Розвинені у людей і тварин. Латинський термін exocrinus походить від грец. éxo — поза, зовні і грец. krínó — виділяю)[1][2] .

Перелік[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Неттер Ф. (2004). Атлас анатомії людини. Львів: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7.
  2. Human Anatomy & Physiology (вид. 7th). Benjamin Cummings. 2006. ISBN 978-0805359091.

Література[ред. | ред. код]

  • Системи транспортування Са2+ у секреторних клітинах екзокринних залоз : монографія / В. В. Манько ; авт. передмови С. О. Костерін. – Львів : Львів. нац. ун-т імені Івана Франка, 2011. – 271 с. – (“Біологічні Студії”). –Бібліогр. : с. 239-271.