Жіноча збірна України з футзалу — Вікіпедія

Україна
Асоціація	Українська асоціація футболу
Тренер	Олег Шайтанов
Найбільше виступів	Аліна Горобець, Ірина Мельничук (29)
Найкращий бомбардир	Ганна Шульга (39)
Код ФІФА	UKR
Місце в рейтингу ФІФА	5
Домашня Виїзна
Перший матч Україна 1:7  Іспанія (Ельче, Іспанія; 21 листопада, 1997)
Найбільша перемога Україна 17:0  Малайзія (Олівейра-де-Аземейш, Португалія; 6 грудня, 2012) Україна 18:1  Малайзія (Сьюдад-Реаль, Іспанія; 14 грудня, 2013)
Найбільша поразка Україна 0:9  Іспанія (Гондомар, Портуґалія; 1 липня, 2022)
Чемпіонат світу
Виступів	2 (вперше у 2012)
Найвище досягнення	5-те місце (2012)
Чемпіонат Європи
Виступів	2 (вперше у 2019)
Найвище досягнення	4 місце (2019)

Жіноча збірна України з футзалу — національна збірна команда України з жіночого футзалу, якою керує Українська асоціація футболу.

Найвищі досягнення в офіційних міжнародних змаганнях — 5-те місце на чемпіонаті світу 2012 та 2-е місце на чемпіонаті Європи 2023.

Історія[ред. | ред. код]

21 листопада 1997 році збірна України провела свій перший матч зі збірною Іспанії на міжнародному турнірі «Elche 1997». Всього на цьому турнірі збірна зіграла три матчі, у двох з яких поступалися іспанкам та португалкам, а один виграла у збірної Росії. Команда була сформована на основі полтавської «Ніки». Після цього збірна не збиралася довгих десять років.

2005 року було затверджено списки кандидатів до національної команди, однак міжнародних турнірів для жінок тоді не проводилося^[1].

2007 року збірна, після тривалої паузи, провела черговий матч, який став першим домашнім у її історії, суперником виступила збірна Узбекистану, яка й була обіграна з рахунком 7:1. Цього разу команда була сформована на основі клубу «Біличанка-НПУ».

2010 року збірна України перемогла у міжнародному турнірі з футзалу "День Перемоги"(м. Москва, Росія), були обіграні збірні Ірану, Росії та Угорщини.

2011 року збірна України стала бронзовим призером міжнародного турніру з футзалу у м. Мор, Угорщини і вдруге взяла участь у турнірі «День Перемоги», на якому також вдалося завоювати бронзові медалі. Окрім того, в кінці лютого збірна злітала в Іран, де провела три товариські гри з місцевою збірною, у кожній з яких перемогла.

Чемпіонат світу 2012[ред. | ред. код]

2012 року збірна України взяла участь у Чемпіонаті світу, на якому вдалося зайняти 5-те місце і відзначитися декількома рекордами: найшвидший гол (Юлія Тітова на 36-й секунді матчу з Малайзією), найбільше голів, забитих одним гравцем (17-річна Анна Шульга відзначилася 5 разів у матчі з Малайзією), найбільша перемога за всю історію проведення жіночих чемпіонатів світу з футзалу (перемога над збірною Малайзії 17-0). Також збірна України отримала приз «Найкраща команда Fair-play» - наші футзалістки не отримали жодного попередження на турнірі^[2].

Матчі ЧС 2012[ред. | ред. код]

Дата	Турнір	Місце проведення	Господарі	Рахунок	Гості	Голи господарів	Голи гостей
3 грудня 2012	ЧС-2012	Олівейра-де-Аземейш	Україна	2:0	Коста-Рика	Титова 11,02', 22,41'
4 грудня 2012	ЧС-2012	Олівейра-де-Аземейш	Іспанія	2:0	Україна	Ана Лухан 15,29', Лорена Маркос 31,49'
6 грудня 2012	ЧС-2012	Олівейра-де-Аземейш	Малайзія	0:17	Україна		Титова 0,36', Малишко 6', 23', Павленко 7', Шульга 8', 14', 17', 21', 29', Шеремет 15', Широка 16', 25', 33', Прокопенко 16', 36', Шаповал 40', Ігнатенко 40'
7 грудня 2012	ЧС-2012	Олівейра-де-Аземейш	Росія	3:0	Україна	Афанасова 23', 36', Круглова 29'
9 грудня 2012	ЧС-2012	Олівейра-де-Аземейш	Японія	0:4	Україна		Горобець 18', Широка 32', Малишко 34', Павленко 35'

Чемпіонат Європи 2019[ред. | ред. код]

Чемпіонат Європи 2019 проходив у Португалії. Українська збірна посіла 4 місце. Чемпіонат Європи з футболу вперше проходив офіційно під егідою Союзу європейських футбольних асоціацій (УЄФА). Фінальна стадія проводиться в форматі "Фіналу чотирьох". Відбір проходив в два раунди, в ньому брали участь 23 збірні.^[3]

У португальському містечку Гондомар збірна України грала у півфіналі проти господарок турніру. У першому таймі свою перевагу у грі португальська команда втілила лише у один гол – 0:1. Після перерви українки відігралися. Швидку контратаку завершила Сидоренко – 1:1. Лише в середині тайму португалки знову вийшли вперед, а згодом забили ще. У підсумку, Україна поступилася 1:5.^[4]

У півфіналі збірна України зіграла з росіянками. Основний час зустрічі Україна - Росія завершився з рахунком 2:2. У складі збірної України відзначилися Сніжана Воловенко (18-я хвилина) і Юлія Титова (29), у росіянок - Діна Данилова (9) і Вікторія Лебедєва (15). У серії пенальті українки поступилися з результатом 2:3.^[3]

Поточний склад[ред. | ред. код]

Статистика подана станом на 13 грудня 2012 року.

№	Гравець	Клуб (у 2012)	Дата народження	Вік	Ігор	Голів
Воротарі
1	Ірина Мельничук	Біличанка-НПУ (Коцюбинське)	16 серпня 1987	36	20	?п
77	Тетяна Узол	ІМС (Черкаси)	15 липня 1984	39	3	?п
12	Аліна Скрипленко	Біличанка-НПУ (Коцюбинське)	17 серпня 1992	31	10	?п
?	Галина Гурська	Біличанка-НПУ (Коцюбинське)	7 березня 1985	39	7	?п
Захисники
?	Тетяна Конаровська	Біличанка-НПУ (Коцюбинське)	26 листопада 1986	37	7	4
5	Ірина Широка	Аврора (Санкт-Петербург)	23 жовтня 1988	35	20	11
10	Катерина Малишко	Біличанка-НПУ (Коцюбинське)	18 листопада 1988	35	20	6
11	Катерина Шеремет	Біличанка-НПУ (Коцюбинське)	11 січня 1987	37	15	3
7	Юлія Титова	Лагуна-УОР (Пенза)	6 лютого 1984	40	11	5
16	Юлія Базилівська	Біличанка-НПУ (Коцюбинське)	2 червня 1989	34	15	1
14	Анна Прокопенко	Біличанка-НПУ (Коцюбинське)	11 лютого 1991	33	16	2
6	Ірина Дубицька	Біличанка-НПУ (Коцюбинське)	6 травня 1994	29	16	0
?	Тетяна Мартинюк	Біличанка-НПУ (Коцюбинське)	29 квітня 1994	29	3	0
2	Євгенія Шаповал	Ніка-ПНПУ (Полтава)	10 вересня 1987	36	5	1
8	Марія Поліщук	Біличанка-НПУ (Коцюбинське)	16 квітня 1993	31	5	0
Нападники
9	Аліна Горобець	Лагуна-УОР (Пенза)	9 лютого 1985	39	20	11
?	Юлія Форсюк	Біличанка-НПУ (Коцюбинське)	15 серпня 1985	38	15	17
?	Альона Лук'яненко	Біличанка-НПУ (Коцюбинське)	3 липня 1986	37	15	6
4	Олена Павленко	Біличанка-НПУ (Коцюбинське)	1 січня 1991	33	19	4
?	Світлана Конаровська	Біличанка-НПУ (Коцюбинське)	14 квітня 1988	36	6	2
3	Анна Шульга	Біличанка-НПУ (Коцюбинське)	3 березня 1995	29	5	5
15	Маріанна Ігнатенко	Біличанка-НПУ (Коцюбинське)	16 квітня 1991	33	5	1

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Офіційна сторінка Асоціації футзалу України [Архівовано 6 лютого 2021 у Wayback Machine.]
• 2018: підсумки року для жіночої збірної України з футзалу
• 2019: підсумки року для жіночої збірної України з футзалу [Архівовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• 2020: підсумки року для жіночої збірної України з футзалу
• 2021: підсумки року для жіночої збірної України з футзалу [Архівовано 7 грудня 2021 у Wayback Machine.]
• 2022: підсумки року для жіночої збірної України з футзалу
• 2023: підсумки року для жіночої збірної України з футзалу
• Жіноча збірна України з футзалу на сайті FutsalPlanet [Архівовано 13 грудня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
• Статистика збірної України на сайті ФК «Біличанка-93» [Архівовано 17 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Женская сборная Украины по футзалу в цифрах (рос.)
• Національна жіноча збірна України з футзалу вирушає до Португалії [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

п о р Національні збірні України Австралійський футбол Ч Ж Американський футбол Ч Ж Бадмінтон Баскетбол Ч Ж Ч 3x3 Ж 3x3 Бейсбол Біатлон Водне поло Ч Ж Волейбол Ч Ж Гандбол Ч Ж ВС Ж Голбол Ч Ж Ж U19 Кінний спорт Крикет Легка атлетика У приміщенні Напівмарафон Пара Мініфутбол Мотогонки Довгі дистанції Спідвей U21 U19 Пляжний гандбол Ч Ж Пляжний футбол Ч Ж Регбі Ч Ж Лижний спорт Ролер-дербі Ролер хокей Ч Ж Софтбол Ч Ж Ж U19 Сквош Ч Ж Теніс Кубок Девіса Кубок Федерації Кубок Гопмана Ж Флорбол Ч Ж Ж U19 Футбол Ч Ол U-21 U-20 U-19 U-18 U-17 U-16 Ж 7x7 ФутболВС Спеціальна Футзал Ч Ж ВЗ ВС Санний хокей Хокей Ч U20 U18 Ж Хокей з м'ячем Хокей на роликах Ч Ж Хокей на траві Ч Ж Корфбол Шахи Ч Ж Олімпійські ігри Паралімпійські ігри Дефлімпійські ігри Європейські ігри