Жорстоке поводження — Вікіпедія

Аб'юз (англ. Abuse), або зловживання — це неналежне, жорстоке, насильницьке поводження з людиною, часто для отримання несправедливої чи неналежної вигоди. Може мати різні форми: фізична чи словесна агресія, катування, напад, порушення прав, зґвалтування, залякування, приниження. Деякі джерела описують жорстокість як соціальний конструкт, тобто страждання жертви по-різному розпізнавалися в різних часах і суспільствах.[1]

Види та контексти аб'юзу[ред. | ред. код]

Зловживання владою[ред. | ред. код]

У формі політичної корупції — використання державними чиновниками законодавчих повноважень з метою незаконної приватної вигоди. Зловживання державною владою для інших цілей, таких як репресії політичних опонентів та загальна жорстокість поліції, не вважається саме політичною корупцією. Також такими не є незаконні дії приватних осіб або корпорацій, які безпосередньо не пов'язані з урядом. Незаконне діяння посадової особи становить політичну корупцію якщо це дія безпосередньо пов'язана з її службовими обов'язками. Зловживання владою відокремлюється від зловживання силою тим, що діяння спочатку потурає, але поширюється за рамки спочатку задуманого і не у всіх випадках.

Зловживання розсудом[ред. | ред. код]

Зловживання розсудом — це неврахування належним чином фактів та законів, що стосуються конкретного питання, свавільний або необґрунтований відхід від прецедена та врегульованого судового звичаю.[2]

Зловживання домінуванням[ред. | ред. код]

Домінування компаній на ринку регулюється антимонопольним законодавством — державним та приватним забезпеченням конкурентного законодавства.

Зловживання індульгенціями[ред. | ред. код]

У католицькій церкві індульгенція — це спосіб зменшити покарання за гріх, часто молитвою, паломництвом чи добрими справами. Деякі церковні чини в середні віки вимагали гроші в обмін на індульгенції на прощення гріхів, а також на інші винагороди, наприклад, на майбутнє спасіння.

Зловживання інформацією[ред. | ред. код]

Порушення довіри, плагіат або розширення рівня довіри до інформації за межами уповноважень. У фінансовому світі інсайдерську торгівлю можна вважати зловживанням внутрішньою інформацією, боо такі дії дають несправедливу перевагу в інвестиціях.

Зловживання владою[ред. | ред. код]

Може існувати у формі "зловживання службовим становищем" або "службового проступку". Це протиправне діяння, вчинене в службовій якості, що впливає на виконання службових обов'язків. Посадові злочини в офісі — часта підстава для справедливої причини видалення виборної посадової особи за статутом або за допомогою перевиборів.

Зловживання процесом[ред. | ред. код]

Причина деліктного позову зазвичай пов’язана з тим, що одна сторона вчинила зловмисне та навмисне неправомірне використання або перекручення судового процесу (цивільного чи кримінального).

Зловживання чином[ред. | ред. код]

Ранкізм — це жорстоке поводження з людьми нижчого рангу в жорстокий, дискримінаційний або експлуататорський спосіб.[3] Роберт В. Фуллер стверджує, що ранкізм включає зловживання владою, властиве вищому званню. Зловживання чином лежить в основі багатьох інших явищ, таких як знущання, расизм, сексизм та гомофобія.

Зловмисний нагляд[ред. | ред. код]

Найчастіше вивчається в контексті робочого місця, хоча може виникнути і в інших сферах, таких як домашнє господарство та школа. "Зловмисний нагляд розслідувався як попередник негативних результатів роботи підлеглих".[4][5] "Насильство на робочому місці поєднує ситуаційні та особисті фактори".

Академічні зловживання[ред. | ред. код]

Академічне насильство — форма знущань на робочому місці, у вузах, таких як коледжі та університети, спрямована в основному на молодший персонал, завдяки високій конкурентоспроможності і чітко визначеній ієрархії.

Ad hominem зловживання[ред. | ред. код]

Зловживання ad hominem (особисте зловживання або особисті напади) — форма знущань, що передбачає образу чи приниження опонента, щоб визнати його аргумент недійсним, але також може включати вказівку на фактичні, але неважливі недоліки людини або її дії, які не мають значення для аргументації.

Зловживання дорослими[ред. | ред. код]

Жорстоке поводження з вразливими дорослими.[6]

Зловживання алкоголем[ред. | ред. код]

Як описано в DSM-IV, є психіатричним діагнозом, що описує періодичне вживання алкогольних напоїв незважаючи на негативні наслідки.[7] Менш специфічний термін алкоголізм. Однак існує багато визначень алкоголізму, і лише деякі з них є сумісними із зловживанням алкоголем. Існує два типи алкоголіків: ті, хто мають антисоціальні та пристрасні тенденції, і ті, хто страждають від тривоги, — які можуть тривало не пити, але контролюють себе, почавши.[8] Випивання, ще одна форма зловживання алкоголем. Часте випивання або сильне пияцтво більше двох разів кваліфікуються як зловживання алкоголем.[9]

Жорстоке поводження з тваринами[ред. | ред. код]

Заподіяння страждань або шкоди тваринам з іншою метою, крім самооборони. Вужче, це завданя шкоди заради конкретної вигоди, наприклад, вбивство тварин заради хутра.

Асоціальна поведінка[ред. | ред. код]

Часто розглядається як публічна поведінка людини, яка не оцінює своє ставлення до інших і може завдати шкоди їм або їх майну: навмисно (вандалізм, графіті) чи внаслідок недбалості. Стійка антигромадська поведінка може бути проявом асоціального розладу особистості. Її антонімом є просоціальна — будь-яка поведінка, призначена для допомоги чи користі іншій людині, групі чи суспільству.[10]

Залякування[ред. | ред. код]

Неодноразові, повторювані через певний час дії, що передбачають реальний або уявний дисбаланс влади, коли впливовіша людина чи група атакують менш впливових.[11] Залякування може складатися з трьох основних видів жорстокого поводження — словесного, фізичного та емоційного. Зазвичай передбачає тонкі методи примусу, такі як залякування, і здійснюється для примусу інших за допомогою страху.

Вбивство репутації[ред. | ред. код]

Спроба заплямувати репутацію людини: перебільшення або маніпуляція фактами, щоб подати неправдивий образ. Це форма наклепу і може бути формою аргументу ad hominem.

Жорстоке поводження з дитиною[ред. | ред. код]

Насильство над дітьми — це фізично, психологічно або емоційно жорстоке поводження з ними. У США Центри з контролю та профілактики захворювань (CDC) визначають жорстоке поводження з дітьми як будь-який акт чи серію актів вчинення чи бездіяльності з боку батьків чи іншого вихователя, що спричиняє шкоду, потенційну шкоду або загрозу заподіяння шкоди дитині.[12] Найчастіше жорстоке поводження з дітьми відбувається в будинку дитини, причому менша кількість відбувається в організаціях, школах чи громадах, з якими дитина взаємодіє.

Сексуальне насильство над дітьми[ред. | ред. код]

Форма жорстокого поводження з дітьми, коли дорослий або старший підліток кривдить дитину для сексуальної стимуляції[13][14]: прохання або тиск на дитину до сексуальних дій (незалежно від результату), непристойний показ геніталій дитині, показ порнографії дитині, фактичний сексуальний контакт, залучення до фізичного контакту з геніталіями дитини в сексуальних цілях, використання дитини для виготовлення дитячої порнографії.[15][16]

Зловживання цивільними правами[ред. | ред. код]

Підпільне зловживання[ред. | ред. код]

Підпільне жорстоке поводження — це сексуальне, психологічне чи фізичне зловживання, "яке з певною метою тримається в таємниці, приховується".[17]

Кіберзловживання або кібербулінг[ред. | ред. код]

Кібер-залякування — "використання інформаційно-комунікаційних технологій для навмисної, повторюваної та ворожої поведінки окремої людини чи групи, яка має на меті завдати шкоди іншим".[18]

Зловживання на побаченнях (насильство при знайомствах)[ред. | ред. код]

Жорстока поведінка одного або обох партнерів, що може включати, але не обмежуватись, фізичне, психологічне та сексуальне насильство.

Наклеп[ред. | ред. код]

Дифамація — повідомлення про висловлювання, в якому заява, прямо заявлена або що мається на увазі фактичною, може надати окремій особі, бізнесу, товару, групі, уряду чи нації негативний імідж.

Зловживання інвалідністю[ред. | ред. код]

Люди з інвалідністю непропорційно страждають від зловживання інвалідністю та хуліганства, і така діяльність має назву "злочин на ґрунті ненависті".[19] Залякування не обмежується людьми з помітною інвалідністю (на візках, з фізичними деформаціями, розладами навчання, такими як аутизм[20][21] та розлад розвитку координації).[22][23] В останньому випадку це пов’язано з поганими здібностями до фізичного виховання, і таку поведінку може заохочувати непоінформований вчитель фізкультури. Жорстоке поводження з людьми з інвалідністю не обмежується школами; відомо багато випадків, коли інваліди зазнавали аб'юзу з боку персоналу хоспісів та інших закладів опіки.[24]

Дискримінаційне зловживання[ред. | ред. код]

Дискримінаційне насильство передбачає знущання над кимось або несправедливе поводження з людиною через її відмінності. Наприклад щодо: віку, речей або зовнішнього вигляду, етнічності, національності або культури (в тому числі щодо мови), статі (в тому числі особливостей, наприклад, вагітності), здоров'я (наприклад, ВІЛ, СНІД-статусів) або інвалідності(наприклад, психічні розлади), стилю життя або роду занять, раси або кольору шкіри, релігії або політичної належності, сексуальності або сексуальної орієнтації, соціального класу, ваги або зросту.

У багатьох країнах існують такі дискримінаційні закони, як редлайнінг. У деяких країнах суперечливі спроби використовуються для виправлення негативних наслідків дискримінації. Наприклад, расові квоти.

Інші акти дискримінації включають політичний наклеп, наклеп на групи та стереотипи, засновані на перебільшеннях.

Домашнє насильство[ред. | ред. код]

Широко визначається як будь-яка форма жорстокої поведінки між партнер(к)ами у побутовому житті та інтимних стосунках (шлюб, спільне проживання, сім'я, на побаченнях, поміж друзями). Домашнє насильство завжди є умисним і не може трапитися випадково. Має безліч форм, серед яких:

  • фізична агресія або її погрози (побої, штовхання, кидання предметами, утримування в приміщенні, обмеження пересувань),
  • сексуальне насильство (домагання та примус до сексуальних взаємодій, саботаж контрацепції, примусове запліднення),
  • психологічне насильство (приниження, залякування, переслідування, пасивне/приховане зловживання[25][26] (наприклад, недбалість)),
  • фінансові зловживання (утримання/контроль усіх грошей сім'ї, економічна депривація),
  • соціальне насильство (обмеження доступу до друзів та/або сім'ї, образа або погроза друзям та/або родині), контроль або влада.

Домашнє насильство криміналізується чи ні залежно від місцевих законів, тяжкості та тривалості конкретних дій та інших змінних.

Економічні зловживання[ред. | ред. код]

Форма зловживань, коли один інтимний партнер має контроль над доступом іншого(-ї) до економічних ресурсів,[27] що зменшує здатність жертви підтримувати себе та змушує її фінансово залежати від агресора.[28][29]

Жорстоке поводження з літніми людьми[ред. | ред. код]

Насильство над людьми похилого віку — жорстоке поводження довірених осіб чином, що "завдає шкоди або страждання літній людині".[30] Включає насильство, недбалість та інші злочини, вчинені проти літньої людини (фізичні, психічні та фінансові зловживання, а також пасивну та активну недбалість).[31]

Емоційне насильство[ред. | ред. код]

Пошкодження психологічної працездатності чи емоційної стабільності, про що свідчить помітна або суттєва зміна поведінки, емоційної реакції чи пізнання.[32] Попри відсутність консенсусу в точному визначенні емоційного насильства, воно класифікується Федеральним законом США про запобігання та лікування жорстокого поводження з дітьми як форма психічної травми.[33]

Помилкові звинувачення[ред. | ред. код]

Можуть існувати в неформальному у повсякденному житті, квазісудовому чи судовому контекстах.

Фінансові зловживання[ред. | ред. код]

Незаконне використання майна, грошей, пенсійної книжки чи інших цінностей людини (включаючи зміну заповіту на користь агресора), отримання довіреності шахрайським способом з подальшим позбавленням грошей або майна шляхом виселення жертви з приватної власності.

Зловживання прапорами[ред. | ред. код]

Осквернення прапора — різні акти навмисного знищення, пошкодження чи калічення (найчастіше національного) прапора у громадських місцях. Часто такі дії мають на меті зробити політичний аргумент проти країни чи її політики. Країни можуть мати закони, що захищають право спалювати прапор як свободу слова.

Ігри з системою[ред. | ред. код]

Ігри з системою (також згинання правил, відтворення системи, зловживання системою, доїння системи) є використанням правил і процедур, призначених для захисту системи, для маніпулювання системою в пошуках бажаного результату.[34]

Газлайтинг[ред. | ред. код]

Маніпуляція наполегливим запереченням та брехнею в спробі дестабілізувати та делегітимізувати людину, щоб посіяти сумнів у цілі і змусити людину не вірити у власну пам’ять, сприйняття та осудність.[35][36] Приклади: від заперечення кривдником того, що коли-небудь мали місце випадки жорстокого поводження, аж до влаштування химерних подій з метою дезорієнтації жертви.[37][38]

Насильство над гомосексуальними людьми (гей-бешинг)[ред. | ред. код]

Переслідування на підставі гомосексуальності — це словесне або фізичне насильство над людиною, яку агресор сприймає як гея, лесбійку чи бісексуала, включаючи насправді гетеросексуальних людей або неспецифічної/невідомої орієнтації.

Групове психологічне насильство[ред. | ред. код]

Групи, що часто чи систематично психологічно знущаються над їх членами. Призводить до того, що група поводиться з членами як з предметами, якими вільно маніпулює, замість поважати їх автономію, права людини, особистість та гідність. Також поширені розумові ігри з людиною, через які вона вважає себе прийнятою, але насправді група зраджує її за спиною. Коли жертва звертається за допомогою до такої групи, її не надають.

Домагання[ред. | ред. код]

Охоплює широкий спектр образливої поведінки, призначеної турбувати або засмучувати.

  • Домагання з боку влади — це переслідування або небажана увага політичного характеру. Часто трапляються в робочому середивищі.
  • Сексуальні домагання — стійкі та небажані сексуальні наміри й дії на робочому місці, де наслідки відмови потенційно дуже невигідні для жертв.

Злочини на ґрунті ненависті[ред. | ред. код]

Трапляються, коли агресор націлюється на людину через власні уявлення про її належність до певної соціальної групи: статевої, расової, релігійної, за сексуальною орієнтацією, інвалідністю, етнічною приналежністю тощо.[39] Інциденти можуть включати фізичне насильство, пошкодження майна, знущання, переслідування, словесні зловживання або образи, образливі графіті, листи ненависті.[40]

Дідівщина[ред. | ред. код]

Будь-яка діяльність, що включає переслідування, зловживання або приниження (фізичні чи психічні) як спосіб ініціації людини групою. Спостерігається у багатьох типах груп: в бандах, клубах, спортивних командах, військових частинах та на робочих місцях. У США та Канаді дідівщина часто асоціюється з братствами та сестринствами. Часто заборонена законом.

Зловживання правами людини[ред. | ред. код]

Основні права і свободи, на які мають право всі люди[41]: громадянські та політичні, на життя та свободу, свобода слова, рівність перед законом, економічні, соціальні та культурні права.

Приниження[ред. | ред. код]

Приниження гідності, яке призводить до стану покори. Здійснюється шляхом знущань, залякування, фізичного чи психічного жорстокого поводження чи обману, або збентеженням.

Некультурність[ред. | ред. код]

Загальний термін соціальної поведінки, в якій відсутня цивілізованість чи гарні манери, починаючи від грубості чи відсутності поваги до людей.[42]

Інституційні зловживання[ред. | ред. код]

Інституційне насильство трапляється в будинках престарілих, лікарнях чи стаціонарах та може бути будь-яким:[43] дискримінаційне насилля, фінансове насилля, недбалість, фізичне жорстоке поводження, психологічне жорстоке поводження, сексуальне насилля, вербальне насилля.

Образа[ред. | ред. код]

Це вираз, висловлювання чи поведінка, які вважаються принизливими та образливими.

Залякування[ред. | ред. код]

Навмисна поведінка, яка «може спричинити у людини звичайної чутливості» страх перед шкодою. Не потрібно доводити, що поведінка була настільки жорстокою, що викликала терор, або що жертва насправді злякалася.[44]

Юридичне зловживання[ред. | ред. код]

Пов'язані як з цивільними, так і з кримінальними позовами. Юридичний аб'юз несе не тільки несправедливість, а й шкоду фізичному, психологічному та суспільному здоров'ю.[45]

Зловживання на ринку[ред. | ред. код]

Може виникати за обставин, коли фінансові інвестори зазнали необґрунтованого неблагополуччя, прямо чи опосередковано, іншими особами, які:[46]

  • використовували інформацію, яка не є загальнодоступною (торгівля інсайдами)
  • спотворили механізм встановлення цін на фінансові інструменти
  • поширювали неправдиву або оманливу інформацію

Військові зловживання[ред. | ред. код]

Військові злочини це "порушення законів та звичаїв війни", включаючи "вбивства, жорстоке поводження або депортацію цивільних жителів окупованої території до таборів рабської праці", "вбивство або жорстоке поводження з військовополоненими", вбивство заручників, "руйнування міст, селищ і сіл і будь-які руйнування, не виправдані військовою чи цивільною необхідністю".[47]

Воєнне сексуальне насилля — це зґвалтування, вчинювані учасниками бойових дій або цивільним населенням під час збройного конфлікту чи війни. Вид насильства проти жінок.

Сексуальне насилля в армії — це сексуальне насилля, якого зазнають військові, часто супроводжується посттравматичним стресовим розладом.[48]

Аб'юз розумом (контроль розуму)[ред. | ред. код]

Процес, в якому група чи особа "систематично використовує неетично маніпулятивні методи, щоб переконати інших відповідати бажанням маніпулятора(-ів), часто на шкоду людині, якою маніпулюють".[49] Термін застосовувався до будь-якої тактики, психологічної чи іншої, що може розглядатися як підривання почуття контролю людини над власним мисленням, поведінкою, емоціями або прийняттям рішень.

Проступки[ред. | ред. код]

Неправомірна чи протиправна поведінка, мотивована умисною метою або упертою байдужістю до наслідків своїх вчинків. Три категорії проступків — це службові порушення, професійні та сексуальні проступки.

Мобінг[ред. | ред. код]

Групове знущання над людиною в будь-якому контексті. Це психологічне насильство, що може коїтись в будь-яких групах: в районі, в родині чи на роботі (наприклад, зловживання над кимось колегами, підлеглими або начальством, щоб змусити звільнитись через чутки, інсинуації, залякування, приниження, дискредитацію та ізоляцію).[50]

Нарцисичне зловживання[ред. | ред. код]

Цей термін з’явився наприкінці 20 ст. та став більш помітним у 2000-х. Спочатку стосувався жорстокого поводження з боку нарцисичних батьків, але нещодавно став означати будь-яке зловживання з боку нарциса.

Нехтування (неглект)[ред. | ред. код]

Нехтування — пасивна форма жорстокого поводження, коли вихователь, відповідальний за надання допомоги дитині, дорослому з обмеженими можливостями, тварині, рослині чи неживому предмету, не забезпечує належного догляду за потребами на шкоду жертві. Приклади включають незабезпечення достатнього нагляду, харчування, медичної допомоги чи інших потреб.

Недбалість[ред. | ред. код]

Поведінка, яка не відповідає тому, що зробила б розумна людина, щоб захистити іншу особу від передбачуваного ризику заподіяння шкоди.

Насильство над батьками з боку дітей[ред. | ред. код]

Жорстоке поводження з боку дітей — поширена, але недостатньо овітлена та досліджена тема. Батьки часто стикаються з дитячою агресією, як правило, у формі словесного чи фізичного насильства, що перевищує звичайні дитячі агресивні спалахи.[51][52]

Пасивно–агресивна поведінка[ред. | ред. код]

Форма прихованого зловживання. Це пасивний, іноді обструкціоністський опір дотриманню очікувань у міжособистісних чи професійних ситуаціях у формах засвоєної безпорадності, зволікання, упертості, образи, насупленості або навмисної та неодноразової невдачі у виконанні завдань.

Насильство над пацієнтом[ред. | ред. код]

Жорстоке поводження або нехтування пацієнтом — будь-яка дія чи бездіяльність, яка спричиняє необґрунтовані страждання або шкоду для пацієнта: фізичне або сексуальне насильство, утримання необхідної їжі, фізичної та медичної допомоги.[53]

Зловживання з боку однолітків[ред. | ред. код]

"Насильство з боку однолітків" — вираз, популяризований авторкою Елізабет Беннет в 2006 році на підкріплення тези, що ідентифікувати цькування як форму жорстокого поводження так само справедливо, як і будь-яку іншу форму жорстокого поводження.[54]

Переслідування[ред. | ред. код]

Систематичне жорстоке поводження з людиною чи групою з боку іншої групи. Найпоширенішими формами є релігійне, етнічне та політичне переслідування.

Фізичне насильство[ред. | ред. код]

Жорстоке поводження, пов’язане з контактом, покликане спричинити залякування, біль, травму чи інші фізичні страждання або тілесні ушкодження.

Катування[ред. | ред. код]

Будь-який вчинок, при якому навмисно завдається сильний біль.

Зловживання в поліції[ред. | ред. код]

Поліцейська жорстокість — це навмисне застосування надмірної сили працівником поліції. Окрім фізичного зловживання, воно може виникнути у формі словесних нападів або психологічного залякування.

Корупція в поліції — це особлива форма правопорушень поліції, призначена для отримання фінансових вигод та/або просування по службі співробітника або службовців в обмін на те, що вони не проводили розслідування або арешту, або проводили вибірково.

Протиправна поведінка поліції стосується неналежних дій працівників поліції у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків.

Упередження[ред. | ред. код]

Це упереджена думка чи судження щодо групи людей або однієї людини через расу, соціальний клас, стать, етнічну приналежність, сексуальну орієнтацію, вік, інвалідність, політичні переконання, релігію, трудову діяльність чи інші особисті характеристики. Це також означає апріорні переконання (без знання фактів) і включає "будь-яке нерозумне ставлення, яке є надзвичайно стійким до раціонального впливу".[55]

Зловживання у в'язницях (насильство над ув'язненими)[ред. | ред. код]

Насильство над в’язнями — це жорстоке поводження з особами під час арешту або ув’язнення. Зловживання, що потрапляють до цієї категорії, включають:

Професійне зловживання[ред. | ред. код]

Професійні кривдники можуть:[56] скористатися довірою свого клієнта або пацієнта, використовувати їхню вразливість, не діяти в їхніх інтересах, не дотримуватися професійних кордонів. Зловживання може бути: дискримінаційним, фінансовим, фізичним/нехтуючим, психологічним/емоційним, сексуальним. Професійне зловживання завжди передбачає: зраду довіри, використання вразливості, порушення професійних кордонів.

Психологічне насильство[ред. | ред. код]

Психологічне (емоційне, психічне) насильство — це форма жорстокого поводження, що характеризується тим, що особа піддає іншу психологічно шкідливій поведінці. Подібні зловживання часто пов'язані з ситуаціями дисбалансу влади.

Расові зловживання[ред. | ред. код]

Расизм — це образливе ставлення або поводження з іншими, засноване на переконанні, що раса є головною детермінантою людських рис та можливостей. Це форма гордості за те, що власна раса ніби-то вища і, як наслідок, має право «правити або домінувати над іншими».

Зґвалтування[ред. | ред. код]

Форма сексуального насильства — напад, що включає статевий акт (з сексуальним проникненням або без) з людиною без її згоди (включно з людьми, які не в змозі дати згоду, наприклад, сплячими чи нетверезими).

Реляційна агресія[ред. | ред. код]

Також відома як прихована агресія[57] або приховані знущання[58] — шкода заподіюється через руйнування стосунків або соціального статусу в групі, а не фізичним насильством.[59] Реляційна агресія зустрічається частіше і вивчається більше серед дівчат, ніж серед хлопців.

Релігійні зловживання[ред. | ред. код]

Релігійне насильство стосується:

Хамство[ред. | ред. код]

Також називають нахабством чи зухвалістю — неповага та невміння поводитися в контексті суспільства чи групи, соціальних законів чи етикету.

Шкільні знущання[ред. | ред. код]

Можуть бути фізичними, словесними чи емоційними і зазвичай повторюються протягом певного періоду часу.[60][61]

Самозловживання[ред. | ред. код]

Самодеструктивна поведінка — це широкий набір екстремальних дій та емоцій, включаючи самопошкодження та зловживання наркотиками.

Сексуальне насильство[ред. | ред. код]

Це примушування до небажаної сексуальної поведінки. "Сексуальний зловмисник" або "розбещувач"[62] також будь-яку поведінку дорослої людини щодо дитини з метою стимулювання дорослого або дитини сексуально.

Сексуальні знущання[ред. | ред. код]

Будь-які знущання, фізичні чи нефізичні, які базуються на сексуальності або статі людини. Це коли сексуальність чи стать використовують як зброю хлопчики чи дівчатка щодо інших хлопців чи дівчат — хоча вони частіше спрямовані на дівчат.[63]

Наклепницька кампанія[ред. | ред. код]

Метафора діяльності, яка може завдати шкоди репутації людини або групи шляхом взаємодії зі стигматизованою групою. Іноді термін використовується загальніше, про будь-яку діяльність, що шкодить репутації.

Духовне зловживання[ред. | ред. код]

Коли людина з релігійним авторитетом або особа, що володіє унікальною духовною практикою, вводить в оману в ім'я Бога. Духовне насильство описує того, хто зловживає духовним чи релігійним званням, використовуючи духовність жертви (ментальність та пристрасть до духовних питань), ставлячи жертву в позицію беззаперечного послуху владі.

Переслідування[ред. | ред. код]

Сталкінг — небажана увага з боку людини (іноді групи). Слово "переслідування" має різне значення в контекстах у психології та психіатрії; деякі юридичні юрисдикції позначають ним вид кримінального правопорушення.

Структурні зловживання[ред. | ред. код]

Це сексуальне, емоційне чи фізичне насильство, яке накладається на людину чи групу соціальною чи культурною системою чи владою, є непрямим і використовує жертву на емоційному, психічному чи психологічному рівні.

Зловживання речовинами[ред. | ред. код]

Зловживання наркотиками — це вживання наркотиків, при якому споживач вживає речовину в кількостях або за допомогою способів, що є шкідливими для нього чи інших, і є однією з форм розладів, пов'язаних із вживанням речовин. У контексті охорони здоров’я, медицини та кримінального судочинства використовуються дуже різні визначення зловживання наркотиками. У деяких випадках злочинна або антигромадська поведінка трапляється, коли людина перебуває під впливом наркотику, а також можуть відбуватися довгострокові зміни особистості.[64]

Зловживання спостереженням[ред. | ред. код]

Використання методів спостереження або технологій для контролю за діяльністю людини або групи. Масовий нагляд з боку держави може становити зловживання, якщо не регулюється належним чином. Зловживання спостереженням часто виходить за рамки законного перехоплення. Це незаконно, оскільки порушує право людей на приватне життя.

Знущання[уточнити][ред. | ред. код]

Бойовий вигук, метод рукопашного бою, саркастичне зауваження чи образа, спрямовані на деморалізацію або роздратування та заохочення реактивної поведінки без роздумів.

Тероризм[ред. | ред. код]

Систематичне використання терору, особливо як засобу примусу.[65] В даний час не існує міжнародно узгодженого визначення тероризму.[66][67] Загальноприйняті визначення стосуються лише тих насильницьких актів, які покликані викликати страх (терор), здійснюються для досягнення ідеологічної мети (на відміну від самотньої атаки) і навмисно націлюються або нехтують безпекою некомбатантів (наприклад, нейтральних військовослужбовців або цивільного населення).

Зловживання суддями[ред. | ред. код]

Акт жорстокості щодо судді, рефері чи іншої посадової особи у спорті. Може бути словесним (наприклад, виклик лайливих імен) або фізичним (штовхання).

Словесне зловживання (словесні випади)[ред. | ред. код]

Форма жорстокої поведінки, пов’язана з використанням мови: ненормативної лексики, з використанням лайки або без неї. Хоча усне спілкування є найпоширенішою формою словесного зловживання, воно також включає образливі слова в письмовій формі. Вербальне насильство — це модель поведінки, яка може серйозно заважати позитивному емоційному розвитку людини і призвести до значної шкоди для самооцінки, емоційного самопочуття та фізичного стану.

Кампанії з пліткування[ред. | ред. код]

Метод переконання, при якому про людину поширюють шкідливі чутки або натяки, тоді як джерело чуток намагається уникати виявлення.

Зловживання на робочому місці[ред. | ред. код]

Знущання чи залякування на робочому місці — це схильність окремих людей/груп застосовувати стійку агресивну або нерозумну поведінку щодо колеги. Може включати тактику вербального, невербального, психологічного, фізичного насильства та приниження. Цей тип агресії є особливо складним, оскільки на відміну від типових форм шкільних знущань, залякування на робочих місцях часто діють згідно встановлених правил та політики своєї організації та свого суспільства.

Характеристика та стилі зловживання[ред. | ред. код]

Деякі важливі характеристики та стилі зловживання:[68]

Виразні ознаки зловживання[ред. | ред. код]

Яскраві ознаки можуть включати:[69]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Timms, Charles (2014). Child neglect & emotional abuse : understanding, assessment & response. Los Angeles. ISBN 0-85702-231-8. OCLC 868078997. 
  2. Abuse of Discretion. Answers.encyclopedia.com. Архів оригіналу за 18 July 2013. Процитовано 5 грудня 2013. 
  3. Fuller, Robert. Rankism: A Social Disorder. Архів оригіналу за 5 квітня 2006. Процитовано 7 грудня 2013. 
  4. Tepper, B. J. (2000). Consequences of abusive supervision. Academy of Management Journal. 43 (2): 178–190. doi:10.2307/1556375. JSTOR 1556375. 
  5. Hoobler, J. M., Tepper, B. J., & Duffy, M. K. ( 2000). Moderating effects of coworkers' organizational citizenship behavior on relationships between abusive supervision and subordinates' attitudes and psychological distress. Paper presented at the annual meeting of the Southern Management Association, Orlando, FL.
  6. Adult abuse. Архів оригіналу за 11 December 2013. Процитовано 5 грудня 2013. 
  7. National Institute on Alcohol Abuse and Alcoholism. "Diagnostic Criteria for Alcohol Abuse and Dependence" [Архівовано 27 березня 2010 у Wayback Machine.] Alcohol Alert, No. 30 PH 359, October 1995.
  8. Carlson, Neil R.; Heth, C. Donald (2010). Psychology: The Science of Behaviour. Pearson Canada Inc. с. 572. 
  9. Michaud, PA. (February 2007). Alcohol misuse in adolescents – a challenge for general practitioners. Ther Umsch. 64 (2): 121–6. doi:10.1024/0040-5930.64.2.121. PMID 17245680. 
  10. Berger, Kathleen Stassen (2003). The Developing Person Through Childhood and Adolescence, 6th edition (3rd publishing). Worth Publishers. с. 302. ISBN 978-0-7167-5257-8. 
  11. Nels Ericson. Addressing the Problem of Juvenile Bullying – Face Sheet #FS-200127. National Criminal Justice Reference Service (part of the US Department of Justice). Office of Juvenile Justice and Delinquency Prevention. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 8 грудня 2013. 
  12. Leeb, R.T.; Paulozzi, L.J.; Melanson, C.; Simon, T.R.; Arias, I. (1 січня 2008). Child Maltreatment Surveillance: Uniform Definitions for Public Health and Recommended Data Elements. Centers for Disease Control and Prevention. Архів оригіналу за 16 October 2008. Процитовано 20 жовтня 2008. 
  13. Child Sexual Abuse. Medline Plus. U.S. National Library of Medicine. 2 квітня 2008. Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 7 грудня 2013. 
  14. Acuff, Catherine; Bisbing, Steven; Gottlieb, Michael; Grossman, Lisa; Porter, Jody; Reichbart, Richard; Sparta, Steven; Walker, C. Eugene (August 1999). Guidelines for Psychological Evaluations in Child Protection Matters. American Psychologist. 54 (8): 586–593. doi:10.1037/0003-066X.54.8.586. PMID 10453704. Архів оригіналу за 22 квітня 2008. Процитовано 7 травня 2008. «Abuse, sexual (child): generally defined as contacts between a child and an adult or other person significantly older or in a position of power or control over the child, where the child is being used for sexual stimulation of the adult or other person.»  {{cite journal}}: Проігноровано невідомий параметр |lay-date= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |lay-source= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |lay-url= (довідка)
  15. Martin, J.; Anderson, J.; Romans, S.; Mullen, P; O'Shea, M (1993). Asking about child sexual abuse: methodological implications of a two-stage survey. Child Abuse and Neglect. 17 (3): 383–392. doi:10.1016/0145-2134(93)90061-9. PMID 8330225. 
  16. Child sexual abuse definition from. The NSPCC. Архів оригіналу за 13 February 2010. Процитовано 24 січня 2010. 
  17. Forensic Glossary – C – Clandestine Abuse. Forensiceducation.com. Архів оригіналу за 27 September 2008. Процитовано 5 грудня 2013. 
  18. Conceived of, and created by Bill Belsey. Cyberbullying.org. Архів оригіналу за 8 February 2010. Процитовано 24 січня 2010. 
  19. Quarmby, Katharine (2011). Scapegoat: Why we are failing disabled people. Portobello. 
  20. Sainsbury, Clare (2000). Martian in the Playground: Understanding the schoolchild with Asperger's syndrome. Paul Chapman Publishing. 
  21. Attwood, Tony (2007). The Complete Guide to Asperger's Syndrome. Jessica Kingsley Publishers. с. 95–111. 
  22. Kirby, Amanda (1999). Dyspraxia: The Hidden Handicap. Souvenir Press. с. 106–113. 
  23. Brookes, Geoff (1 січня 2005). 8: Dyspraxia in the Preschool and Nursery. Dyspraxia. Continuum 2005. с. 43–46. ISBN 978-0826475817. 
  24. Four arrests after patient abuse caught on film. BBC News. 1 червня 2011. Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 3 вересня 2011.  Consequences of the BBC undercover report
  25. Cathy Meyer (19 грудня 2009). Passive Aggressive Behavior, a Form of Covert Abuse. Divorcesupport.about.com. Архів оригіналу за 13 February 2010. 
  26. Damm Violence. Damnviolence.com. Архів оригіналу за 17 червня 2009. Процитовано 24 січня 2010. 
  27. Adams, A.E.; Sullivan, C.M.; Bybee, D.; Greeson, M.R. (May 2008). Development of the Scale of Economic Abuse. Violence Against Women. 14 (5): 563–588. doi:10.1177/1077801208315529. PMID 18408173. 
  28. Brewster, M. P. (2003). Power and Control Dynamics in Pre-stalking and Stalking Situations. Journal of Family Violence. 18 (4): 207–217. doi:10.1023/A:1024064214054. 
  29. Sanders, Cynthia. Organizing for Economic Empowerment of Battered Women: Women's Savings Accounts. Center for Social Development, George Warren Brown School of Social Work, Washington University. Архів оригіналу за 3 червня 2010. Процитовано 19 вересня 2011. 
  30. Gary FitzGerald. Action on Elder Abuse Home. Elderabuse.org.uk. Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 5 грудня 2013. 
  31. Summers, Randal; Hoffman, Allan Michael (2006). Elder Abuse: A Public Health Perspective. Washington, D.C.: American Public Health Association. с. 5. ISBN 9780875530505. 
  32. Royse, David (2015). Emotional Abuse of Children: Essential Information. Oxon: Routledge. с. 7. ISBN 9781138831780. 
  33. Wiehe, Vernon (1997). Sibling Abuse: Hidden Physical, Emotional, and Sexual Trauma. Thousand Oaks, CA: SAGE. с. 33. ISBN 978-0761910084. 
  34. Joseph Potvin. The Great Due Date of 2008, slide 5. Архів оригіналу за 26 June 2016. 
  35. Oxford Dictionary definition of 'gaslighting'. Oxford Dictionaries. Oxford University Press. Архів оригіналу за 23 серпня 2016. Процитовано 20 квітня 2016. 
  36. Dorpat, T.L. (1994). On the double whammy and gaslighting. Psychoanalysis & Psychotherapy. 11 (1): 91–96. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 10 лютого 2021.  публікація із закритим доступом — за платною стіною
  37. Dorpat, Theodore L. (1996). Gaslighting, the Double Whammy, Interrogation, and Other Methods of Covert Control in Psychotherapy and Psychoanalysis. Jason Aronson. ISBN 978-1-56821-828-1. Архів оригіналу за 4 січня 2021. Процитовано 6 січня 2014. 
  38. Jacobson, Neil S.; Gottman, John M. (10 березня 1998). When Men Batter Women: New Insights into Ending Abusive Relationships. Simon and Schuster. с. 129–132. ISBN 978-0-684-81447-6. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 6 січня 2014. 
  39. Stotzer, R. (June 2007). Comparison of Hate Crime Rates Across Protected and Unprotected Groups. Williams Institute. Архів оригіналу за 11 August 2007. Процитовано 9 серпня 2007. 
  40. Home Office – Hate crime. Homeoffice.gov.uk. 26 листопада 2005. Архів оригіналу за 26 November 2005. Процитовано 5 грудня 2013. 
  41. Human rights – Easy to understand definition of human rights by Your Dictionary. Houghton Mifflin Harcourt Publishing Company. 2010. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 8 грудня 2013. 
  42. Definition of 'Incivility'. AskOxford. Архів оригіналу за 30 березня 2007. Процитовано 25 листопада 2006. 
  43. Institutional abuse. Surreycc.gov.uk. 18 січня 2007. Архів оригіналу за 22 June 2011. Процитовано 24 січня 2010. 
  44. Legal Definition of Intimidate. Lectlaw.com. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 5 грудня 2013. 
  45. Huffer, Karin (June 1995). Legal Abuse Syndrome. Karin Huffer. ISBN 978-0-9641786-0-1. Архів оригіналу за 26 July 2011. 
  46. Market abuse. Europa (web portal). Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 5 грудня 2013. 
  47. Nicolas Werth; Karel Bartošek; Jean-Louis Panné; Jean-Louis Margolin; Andrzej Paczkowski; Stéphane Courtois (1999). The Black Book of Communism: Crimes, Terror, Repression (вид. hardcover (858 pages)). Harvard University Press. с. 5. ISBN 978-0-674-07608-2.  (see also: The Black Book of Communism)
  48. Dawn Fratangelo (7 травня 2007). Military sexual trauma – the new face of PTSD. NBC News. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 31 грудня 2007. 
  49. Langone, Michael. Cults: Questions and Answers. Csj.org. Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 27 грудня 2009. «Mind control (also referred to as 'brainwashing,' 'coercive persuasion,' 'thought reform,' and the 'systematic manipulation of psychological and social influence') refers to a process in which a group or individual systematically uses unethically manipulative methods to persuade others to conform to the wishes of the manipulator(s), often to the detriment of the person being manipulated.» 
  50. Noa Davenport; Ruth D. Schwartz; Gail Pursell Elliott (1 січня 1999). Mobbing: Emotional Abuse in the American Workplace. Civil Society Publishing. ISBN 9780967180304. 
  51. Parentline Plus – Growing levels of concern from parents and carers experiencing aggression from their children. Parentlineplus.org.uk. Архів оригіналу за 20 November 2010. Процитовано 5 грудня 2013. 
  52. When Family Life Hurts. Familylives.org.uk. 31 жовтня 2010. Архів оригіналу за 19 June 2012. Процитовано 5 грудня 2013. 
  53. What is Patient Abuse and Neglect? – NHDOJ. New Hampshire Department of Justice. 24 лютого 2004. Архів оригіналу за 24 February 2004. Процитовано 5 грудня 2013. 
  54. Bennett, Elizabeth (2006). Peer Abuse Know More!: Bullying From a Psychological Perspective. Infinity Publishing. ISBN 978-0741432650. 
  55. Rosnow, Ralph L. (March 1972). Poultry and Prejudice. Psychologist Today: 53. 
  56. Professional abuse. Surreycc.gov.uk. Архів оригіналу за 11 February 2009. Процитовано 24 січня 2010. 
  57. Simon, George K. (1996). In Sheep's Clothing: Understanding and Dealing with Manipulative People (вид. revised). A.J. Christopher. ISBN 9780965169608. 
  58. McGrath, Mary Zabolio (2006). School Bullying: Tools for Avoiding Harm and Liability. Thousand Oaks, Calif: Corwin Press. с. 21. ISBN 978-1-4129-1571-7. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 4 вересня 2008. 
  59. Marion K. Underwood (2003). Social Aggression among Girls (Guilford Series on Social And Emotional Development). New York: The Guilford Press. ISBN 978-1-57230-865-7. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 4 вересня 2008. 
  60. Stop Bullying Now! Information, Prevention, Tips, and Games. Stopbullyingnow.hrsa.gov. Архів оригіналу за 20 February 2009. Процитовано 24 січня 2010. 
  61. Teen Bully. Parentingteens.about.com. 22 жовтня 2009. Архів оригіналу за 5 квітня 2010. Процитовано 24 січня 2010. 
  62. Peer commentaries on Green (2002) and Schmidt (2002). Archives of Sexual Behavior. 31 (6): 479–503. 2002. doi:10.1023/A:1020603214218. «Child molester is a pejorative term applied to both the paedophile and incest offender.» 
  63. The NSPCC working definition of Sexual Bullying. NSPCC. Архів оригіналу за 13 червня 2010. Процитовано 22 квітня 2010. 
  64. Ksir, Oakley Ray; Charles (2002). Drugs, society, and human behavior (вид. 9th). Boston [u.a.]: McGraw-Hill. ISBN 978-0072319637. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 10 лютого 2021. 
  65. Terrorism. Merriam-Webster's Dictionary. Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 10 лютого 2021. «First known usage: 1795» 
  66. Angus Martyn (12 лютого 2002). The Right of Self-Defence under International Law-the Response to the Terrorist Attacks of 11 September. Australian Law and Bills Digest Group, Parliament of Australia Web Site. Архів оригіналу за 29 April 2009. 
  67. Thalif Deen (25 липня 2005). POLITICS: U.N. Member States Struggle to Define Terrorism. Inter Press Service. Архів оригіналу за 11 June 2011. 
  68. Abuse Types. Abusefacts.com. Архів оригіналу за 23 August 2006. Процитовано 24 січня 2010. 
  69. Are you in an abusive relationship? Here are 7 subtle warning signs. Collegenews.com. Архів оригіналу за 24 July 2011. Процитовано 24 січня 2010.